«Поки машина їде, ніхто її на утилізацію не віддасть. Хіба конфіскують»

З 1 вересня з імпортерів та виробників мають стягувати екологічний податок на утилізацію автомобіля. Зрозуміло, платитимуть вони не зі своєї кишені, а за рахунок покупців. А це — чималі гроші. За попередніми даними — від 4 730 до 30 250 грн. (залежно від призначення автомобіля, об’єму двигуна та віку). Утім, до свіжоспеченого закону вноситимуть зміни, щоб утилізаційний збір відповідав нормам СОТ. Тому все ще є надія, що ставки знизять. У будь-якому разі, платити за утилізацію авто доведеться. І байдуже, що наразі в Україні нема жодного підприємства, яке займалося б утилізацією старих автомобілів.

Виникає СУМНІВ, що ініціа-тори утилізаційного збору переймались тим, що по наших роздовбаних дорогах їздять такі самі роздовбані автомобілі, які викидають у повітря погано “перетравлений” бензин та купу іншої гидоти. Головне, стягнути зайві гроші з покупців, аби можна було освоїти чергові мільярди при будівництві переробних заводів. Наразі нагальної потреби у таких підприємствах немає: автозвалищ в Україні нема, а ту невелику частку стареньких авто, які вже неможливо реанімувати, і так утилізують. У цьому кореспондент “ВЗ” переконалась, побувавши на одному з пунктів прийому металобрухту. Саме сюди здають автонепотріб, який вже своє від’їздив.

“Коли я лише починав працювати на металі, підприємства розпадались, то нам приганяли багато вантажівок, “нив”, які ще могли їздити і їздити. Приватних машин здають небагато. У нас не Європа — люди їздять на одній машині по двадцять років. Хоче кращу машину — стару продає, докладає і купує іншу. Поки машина їде, ніхто її на утилізацію не віддасть. Хіба конфіскують, — розповідають працівники пункту прийому металобрухту. — Нам приганяють в основному старі машини, але є і нові “биті” — скільки є аварій, після яких машина ремонту не підлягає. Ми цей весь металобрухт ріжемо і відправляємо на Схід — на металургійні комбінати наших олігархів. Там їх і переплавляють на метал. Ніяких проблем нема. Цей збір придумали, щоб викачати з людей гроші”.

Наразі за кілограм металу на пункті прийому платять 1,7 гривні. “Голий” кузов легковика важить у середньому 400 кг. Тож, здавши машину на металобрухт, можна заробити кількасот гривень. А держава, навпаки, хоче, аби люди платили за утилізацію. Зрозуміло, ніхто не здаватиме авто на утилізацію безкоштовно, якщо десь за це дають хоч кілька гривень. У Всеукраїнській асоціації автоімпортерів та дилерів кажуть, що прийнятий закон дає можливість відбирати у людей старі машини, якщо ті не відповідатимуть екологічним нормам. У корпорації “Богдан” сподіваються, що силоміць авто не відбиратимуть, а приймуть програму, яка заохочуватиме людей позбуватись старих машин.

“Є законопроект, за яким люди, що здаватимуть авто на утилізацію, отримують часткову компенсацію на придбання автомобіля вітчизняного виробництва, — каже прес-секретар корпорації “Богдан” Сергій Красуля. — У нас широка мережа сервісних центрів, тож ми можемо організувати мережу пункту прийому авто на утилізацію. Ми маємо незавантажені потужності у Вінниці та Черкасах, перепрофілювати їх на розбирання та утилізацію — не проблема. Однак, щоб починати працювати в цьому напрямі, потрібно, щоб прийняли ще кілька підзаконних актів. А то є лише закон, а підзаконних актів, які визначатимуть його виконання, нема”.