Де ви у Львові бачили "ЖД-вокзал"?
Дерусифікація, яка покликана викорінювати з нашого життя імперські маркери, ніяк не переможе у місті Лева, у цьому "українському П'ємонті". І ми цього чомусь вперто не помічаємо...
Погляньте на таблички приміських маршруток, особливо тих, що курсують у західному керунку. У переліку проміжних і кінцевих зупинок деяких із цих автобусів затесалося неоковирне словосполучення "Ж/Д вокзал". Під ним, вочевидь, маються на увазі головні залізничні ворота Львова.
Але чому на 35-му році Незалежності їх продовжують називати чужинською мовою? І чому керівництво автопідприємств і ті, хто видає їм ліцензію, на це закривають очі?
Мовні покручі бачив я і на інформаційних табличках міжнародних рейсів - для прикладу, на одній з них зазначено "Харьків". Написи мовою окупантів без перекладу можна зустріти на упаковках деяких товарів, на чеках магазинів, у квитанціях банкоматів, в інструкціях з користування,в Інтернет-оголошеннях.
Оператори віртуальних крамниць теж дуже часто спілкуються "общєпонятним". Всупереч закону цією мовою виконано тексти на стартових сторінках деяких сайтів. Вже не кажу про ярлики на продуктових ринках, де замість полуниці дорогі наші галичани чомусь продають "клубніку"...
Мова має значення. Наші недруги це розуміють добре. Свій "язик" сприймають як інструмент духовної експансії, як спосіб просування власних інтересів. І тому так радіють, коли дізнаються, що ми, українці, не задумуючись, послуговуємося (насправді - одурманюємося) їхньою ЖД-лексикою.