Міндічгейт 2.0: проміжні підсумки

За своїм психотипом Володимир Зеленський потребує біля себе «менеджера- консільєрі», який організовує процеси, запущені творчою натурою президента. Таким менеджером багато років був Шефір. Богдан не прижився, бо не міг в силу складу своєї особистості, виконувати цю роль. Він хотів керувати Зеленським, а той не міг цього допустити. Єрмак ідеально вписався в цю гру. Умеров, безумовно, далекий від талантів Єрмака, але якщо немає гербової, як відомо, пишемо на простій. Втрата Умерова стане серйозним викликом для Зеленського саме тому, що поряд не проглядається цього самого менеджера-консільєрі».

Я вже доволі багато писав і говорив, що загальноукраїнський внутрішній порядок денний задає лише два субʼєкти: президент та антикорупціонери. При чому президент задає  його майже виключно через свою зовнішньополітичну активність. А антикорупціонери - виключно через корупційні звинувачення певних персон. Є ще ряд вагомих з електоральної точки зору бульбашок, які тримаються на  ненависті до… (тут кожен може поставити те, що побажає). Простіше кажучи, у нас є величезна проблема з позитивним порядком денним всередині країни. Позитивний — це не про рожевих поні. Це складний багаторівневий діалог про те, як нам виходити з нинішньої політичної, соціальної, економічної, корупційної та демографічної задниці. Міндіч-гейт, чи точніше його обговорення, на жаль, не породжує таку дискусію. 

Повторюся: ідеологи бульбашок працюють на пониження рейтингів супротивників і консолідації свого електорату навколо ворога, але без створення власної позитивної картини майбутнього. На жаль, наша дискусія звелася до того, хто злив плівки ( НАБУ чи адвокати) та до контрпродуктивного (виражуся мʼяко) скандалу навколо виробника далекобійних дронів та ракет. 

Варто звернути увагу на ще один надважливий момент: суспільство стоїть на роздоріжжі між страхом порушити поганий, але умовно безпечний статус кво та бажанням покарати корупціонерів. Оцінка дій ворогуючих сторін буде залежати саме від цього балансу і наслідків його змін. 

Є ще один суто технологічний момент. Наш ухил в телеграм, як ключовий інформаційний ресурс країни, в принципі, різко ускладнює створення позитивного порядку денного. Телеграм в своїй суті, мережа, яка слабо настроєна на створення довготривалого позитиву. А в наших умовах це майже нереалістично. Тому, шановні політтехнологи, якщо ви надумаєте створювати позитивну картину світу, не лінуйтеся будувати екосистеми, де телеграм - лише елемент для розгону сигналу.

Джерело