Не тільки території: ширший контекст переговорів в Абу-Дабі

Арктика

У результаті переговорів США хотіли б отримати те, про що їм так багато говорить кіріл дмітрієв: доступ до вуглеводнів та рідкоземів Арктики, а також доступ до певних логістичних центрів північного морського шляху. За рік американці, схоже, не просунулися тут практично взагалі.

Чому цей аспект важливий? Справа в тому, що в росії є один глобальний козир: Арктика. І тут путін є класичною собакою на сіні: росія не може виробляти криголами, не може добувати нафту в тих складних умовах і має обмежений ресурс по очистці рідкозкмів. Тому у путіна є три варіанти розвитку подій:

- Спробувати продати Арктику Китаю;

- Спробувати диверсифікуватися між Китаєм та США (запустити і тих і інших);

- Нічого не робити.

Поки ми маємо ситуацію, коли путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий.

Зняття санкцій

Крім територій, путін вимагає зняття санкцій. Без цього він не може закінчувати війну. Зняття санкцій, крім всього іншого, передбачає повернення (хоча б часткове) російських компаній на європейські ринки вуглеводнів. Але тут путін впирається в подвійну стіну: США вважають, що європейський ринок має бути контрольований саме США. І поки до повернення росіян взагалі не готова Європа.

Ослаблення росії

Ослаблена росія влаштовує абсолютно всіх : США, ЄС та Китай. Продовження війни - це точно ослаблення рф.

Фактор Китаю

Пекін не буде грати в закінчення війни поки це не буде грою Китаю або він, хоча б не стане рівноправним партнером США в цій грі. А Вашингтон поки не демонструє зацікавлення (читай п.1). Є, звичайно, сподівання на переговори Трамп-Сі, але поки вони дуже примарні, перш за все — через позицію Трампа. Хоча, повторю те, що говорив багато разів: ключ до швидкого миру є лише в Китаю.

Запас міцності росії

Криза (економічна) в росії настане в середині 2027 року, якщо збіжаться два фактори: весь цей час буде зберігатися негативна нафтова коньюнктура (низька нафтова ціна і полювання на тіньовий флот) та продовжиться серйозне накопичення управлінських помилок. Ми не маємо відповіді на питання ціни, і поки ми не розуміємо, чи продовжить США доганяти танкери та чи підуть європейці далі слів ( маю на увазі заяву 15 країн про закриття Балтійського моря.

У цілому все це вказує на те, що, з точки зору логіки, завершення переговорів в короткостроковій перспективі малоімовірно. Проте я все ж залишаюся при думці, що логіка американських виборів і низькі рейтинги республіканців можуть суттєво повпливати на прискорення певних процесів. І у нас зберігається переговорне вікно можливостей квітень- травень (після переговорів Трамп - Сі).

Джерело