BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Санаторій - найкраща школа самоорганізації

Уранці, після сну, хапаєшся за телефон - і одразу на тебе суне лавина свіжих новин, фактів, нефактів, експертних оцінок, всі наввипередки зразу пишуть, як вони сприйняли ту чи іншу інформацію, кажуть про своє сприйняття, радять іншим, що робить і як трактувати

І головне — хочуть бути в курсі всього!

Але все одно не встигаєш все охопити.

Хто бував у санаторіях, той знає, що для процедур і приписів лікаря дають такі книжечки чи листочки з графіками.

І там зранку до вечора у клітинках стоїть час і назва процедури.

І щоразу ти весь у милі намагаєшся встигнути, не забути: який кабінет, яка процедура, куди брати простирадлечко, куди рушник, що входить у вартість, що додатково оплатити, як не запізнитися, а як між цими санаторними «крапельками» встигнути на сніданок, обід, вечерю, як не забути одягнути бахіли, як кинути в торбочку гумку на волосся для ванни, яку стратегію ранку розробити перед УЗД, як не проспати ранковий припис…

І ще головне - лікувальна вода!

Який вид води пити до їжі, яку після їжі. А ще головніше - за скільки хвилин, якої температури і скільки мілілітрів!

О! І не забути стаканчик чи таку спеціальну поїлочку, щоб пити воду!

Словом, я тепер розумію, чому часто державних управлінців, колективи серйозних компаній збирають саме у санаторіях.

Бо такої школи самоорганізації, самодисципліни, субординації, вміння виділити пріоритетність, вміння поводити себе з незнайомими людьми, такого мистецтва спілкування з різними темпераментами, бачення програми на день і в перспективі (бо ж іще треба щось зробити із так званим вільним часом чи невідкладною роботою), словом, такої школи, як в санаторіях, ще пошукати!

Джерело