“У мене немає проблем”: виросло покоління, яке не тримало в руках газети...
Я народилася у сім’ї журналістів, виросла у газетній атмосфері: вдома були купи підшивок, стоси журналів і газет, газетних вирізок. Не уявляю свого життя без паперової газети. Саме тому для мене було “культурним шоком”, коли студент факультету журналістики, який прийшов до нас у газету на практику, сказав, що жодного разу у своєму житті не тримав паперової газети в руках. Це все одно, якби людина, яка вчилась на водія, ніколи у житті не бачила автомобіля...
На моє здивування, майбутній журналіст лише запитав:
“А де продають газети?”.
А що ж він читає, звідки бере інформацію? Він читає телеграм-канали, де купа фейків, а інформація подається двома-трьома реченнями. При цьому відомо, що соцмережу Телеграм контролює російська ФСБ…
“Ви самі щось пишете?” - питаю студента. “Ні. А що треба написати?” “Ну, замітку чи статтю, яка би щонайменше порушила якусь проблему. От, наприклад, у вас є якісь проблеми?” Відповідь мене ошелешила: “Ні, у мене немає проблем”. Далі — більше: “Можна, я просто у вас в кабінеті посиджу, поспостерігаю, як ви працюєте?”. Вочевидь, на думку студента, цього цілком достатньо, аби пройти практику і чогось навчитись?…