Кумівство по-канадськи: прем'єр-міністр Марк Карні призначив свою куму Христю Фріланд міністеркою

Це призначення одразу викликало запитання, адже Фріланд не лише давня політична соратниця Карні, а й має з ним особисті зв’язки: глава уряду є хрещеним батьком її сина Івана.

Політичний камбек Фріланд: неочікуване рішення чи прогнозований крок?

Після поразки у внутрішньопартійних виборах Ліберальної партії, де вона отримала лише 8% голосів проти 86% у Карні, багато хто очікував, що Фріланд або відійде від політичного життя, або отримає менш впливову посаду. Однак новий прем’єр-міністр не лише залишив її в уряді, а й довірив важливе міністерство.

В Канаді ця новина не викликала значного резонансу. Сказав би навіть – взагалі.

Повернення Фріланд до уряду сприйняли стримано. Головна причина – канадська політикиня з українським корінням міцно асоціюється з попереднім урядом Джастіна Трюдо, який залишив посаду на тлі рекордного падіння популярності через економічні труднощі, роздуту імміграцію, кризу на ринку житла та суперечливу екологічну політику.

Протягом усіх років правління Трюдо Христя Фріланд була його вірною соратницею, беззаперечно підтримуючи ключові політичні ініціативи. Її несподівана відставка в грудні минулого року – саме в день представлення бюджету – стала першим сигналом про можливий конфлікт зі своїм босом. Пізніше вона пояснила це розбіжностями щодо економічної політики в контексті можливих американських тарифів.

Фріланд закликала до стриманості в державних витратах і наголошувала на необхідності створення фінансових резервів, аби Канада була готова до можливих економічних потрясінь. Її позиція контрастувала з лінією Трюдо, що, ймовірно, і призвело до її виходу з уряду напередодні зміни керівництва партії.

Чи вдасться Карні втримати владу?

Призначення Фріланд викликало неоднозначну реакцію серед тих, хто очікував, що Карні оновить уряд, аби дистанціюватися від спадщини Трюдо. Однак тепер перед ним стоїть значно складніше завдання: збереження влади.

Очікується, що найближчими днями прем’єр-міністр оголосить дострокові парламентські вибори, що може зробити його уряд одним із найкоротших в історії Канади. Якщо ж цього не станеться до 24 березня – дня відновлення роботи парламенту – Карні ризикує отримати вотум недовіри. У такому разі його перебування на посаді прем’єра може становити лише 58 днів, що буде новим антирекордом, перевершивши навіть 68-денний термін Чарльза Таппера у 1896 році.

Історія показує, що лідери, які змінюють свого попередника всередині мандату, рідко утримуються при владі. Чи вдасться Марку Карні змінити це? Чи стане Христя Фріланд його активом, чи тягарем у цій боротьбі? Відповіді на ці питання визначатимуть майбутнє Канади вже найближчими місяцями.