Маленька цеглина до великої Перемоги!

Заходжу у Львівську обласну бібліотеку ім. Романа Іваничука, що на Площі ринок.

На першому поверсі зустріла знайому, нашу постійну авторку, письменницю Людмилу Пуляєву, яка працює у цій бібліотеці. Піднімаємося разом сходами на другий поверх. Десь на середині сходів стоїть лавочка, на якій сидить старенька пані. Вона звертається до нас, запитує, чи ми, часом, не йдемо до волонтерів, які у залі на другому поверсі плетуть сітки для наших захисників. Пані Людмила відповідає, що йдемо саме туди. Старша пані протягує кульок, у якому біла тканина.  

«Передайте волонтерам, бо не маю сил піднятися. Трохи перепочину…», - каже і віддає пані Людмилі пакет. 

Ми піднімаємося догори і віддаємо тканину (це, мабуть, простирадло) волонтерам… 

А я тільки згодом ловлю себе на думці, що ця старенька жінка, мабуть, подолала чималий шлях, щоб, бодай, хоч чимось допомогти українським військовим. І саме з таких, здавалось би, дрібних і ніким не помітних кроків звичайних людей буде зіткана наша велика неминуча Перемога!