Плюха росії

Падіння сирійського режиму — це плюха росії. Максимально принизлива плюха — надування щік логічно закінчилось виходом повітря з характерним звуком.

Це означає, що росія втратить довіру у союзників з відновленої вісі зла, і точно. Також це означає, що кремлівським терористам буде конче треба відновити пацанське реноме.

Наскоки з «джерел» роспропаганди на Туреччину, яка стоїть за поваленням Асада, нічим, крім риторики не закінчаться — страшно. Тому путін буде шукати можливості отримати швидкий результат.

В Україні дуже навряд чи йому щось «героїчне» вийде — сил небагато, хоча наше військове командування на наступні два місяці має бути готовим до посилення наступу противника.

Але тепер особливо хвилююсь за Грузію. По-перше, москва із задоволенням створить проблеми на кордоні з Туреччиною. По-друге, придумати casus belli рашистам не вперше. По-третє, нинішня грузинська влада фальсифікаціями і репресіями відкрила двері «русскому міру», який завжди заходить брудним армійським чоботом.

Тому західна демократія, яка логічно відвернулась від поточної влади Грузії, не повинна забувати про народ Грузії, який зараз бореться за своє право залишитись в клубі демократій. Ситуація дуже вразлива, а поранене кремлівське чудовисько особливо небезпечне, коли недобите.

Джерело