Як розв’язати питання мобілізації, аби усі були задоволені?

Я не втомлююся повторювати, у нас немає проблеми з кількістю заброньованих.

Станом на зараз нам потрібно 1 млн військовослужбовців у війську, вмотивованих, навчених, належно озброєних і забезпечених, технологічно попереду всіх, які знають: держава зробила все, щоб ти вижив і вбив якомога більше ворогів. Де освічені командири, з великим бойовим досвідом, не бояться говорити правду «Великому Начальнику» і справді бережуть своїх підлеглих, бо знають кожного з них, на що він здатен.

Коли кожен солдат розуміє, армія — це не безкінечний шлях в один кінець, а чесно відслужив — через два роки повернувся на економічний, культурний, спортивний, політичний фронт.

Тоді і бронювати доведеться виключно унікальних спеціалістів на тих супер 50 заводах, які спорудили на кошти українських платників податків і наших союзників, щоби очистити від нечисті Європу до Уралу.

Вибачте, але політики не повинні підпадати під бронь, а бути з військом. Не обовʼязково штурмувати посадки, але треба бути з військом. Якщо вони хочуть залишатися в політиці. Бо саме вони в першу чергу несуть відповідальність за катастрофу, якою є будь-яка війна.

Коли нація розумітиме, що мир з росією коштує більше, аніж війна, тоді і ставлення до війни зміниться.

І не треба буде брехати людям, що через 2−3 місяці буде мир, а потім тихо повідомляти іноземним ЗМІ, що війна на черговий весь наступний рік.
Мир — це бонус, а не нормальний стан у нашому випадку.

Якщо погано готуєшся до війни — ти її гарантовано отримуєш.

І вигорати можуть не лише міністри, премʼєри, командувачі і комбриги — вигорати може і Верховний Головнокомандувач.

І коли це настає, чіплятися за владу не потрібно, а провести гідно вибори і дати шанс наступному зробити краще.

Джерело