Здається, це мало б нас навчити, але…
Зайва м’якість відносно людей, які суголосять окупантам і протистоять власній країні та її армії, чисто математично виходить всім дорожче
Інколи чую аргумент, що, мовляв, люди які на ТЦК стрибають через те, що ті їм туристів відлякують — вони ж теж українці, з ними треба м’ягко.
Тут така проблемка — це щира правда. Але маємо історичний досвід.
Колись українці — я точно знаю, паспорти в них були українські — лягали під колеса українських же БТРів, щоб ті не доїхали до міста-героя Донецька. І я впевнений, що багато хто з тих бабок та хлопів були просто щиро перелякані. Їм з усіх прасок розповідали, що йдуть бандерівці та везуть війну. Тому вони лягали під бронетехніку. А вона далі не їхала, бо це ж українці, та й війни наче нема.
Таке саме могло відбутися в Одесі. Але не відбулося. Бо внаслідок невдалого збігу обставин та власної дурості такі ж люди там стали на шляху не БТРу, а вогню. А вогонь, на відміну від водія БТР, до рефлексій не схильний.
Іронічно, що за результатами в Одесі якось краще, ніж в Донецьку. Себто там, де українські громадяни, що вирішили повоювати з власною країною, втратили багато ваги, значно краще, ніж там, де їхні вимоги було виконано. І значно, значно менше загиблих.
Здається, це мало б навчити нас тому, що зайва м’якість відносно людей, які суголосять окупантам і протистоять власній країні та її армії, чисто математично виходить всім дорожче.
