Кілька логічних помилок, які в наш час поптолерантності починають вже втомлювати
Толерантність (та здоровий глузд) не полягає в запереченні статистичних категорій — вікових, етнічних, соціальних, політичних
Є кілька логічних помилок, які в наш час поптолерантності починають вже втомлювати. Хочу розібрати.
Існує така річ, як масові категорії. Існує, втім, така річ, як виключення з масових категорій.
- Більшість футбольних хуліганів — юнаки. Але впевнений, що є й пенсіонерки. Десь там.
- Більшість фанатів Олега Вінника — жінки поважного віку. Але впевнений, що є й молоді хлопці. Ну хоч півтора.
- Більшість фанатів бойз-бендів — дівчата. Але впевнений, що десь є й пани, можливо, навіть пенсійного віку. Буває.
- Більшість прихильників комуністичних ідей в Україні палеоліт бачили і жовтенятські значки з нуклеусів робили. Але є й юні довбограї.
Толерантність (та здоровий глузд) не полягає в запереченні статистичних категорій — вікових, етнічних, соціальних, політичних. Вони існують, вони реальні, вони впливають на наше життя і їх слід враховувати, про що тобі завжди пояснить будь-який маркетолог.
Толерантність (та здоровий глузд) полягає в тому, що ти не судиш першого зустрічного за належністю до тієї чи іншої групи.
Себто, ти не вважаєш, що якщо перед тобою дідо віком за 90, то він комуняка, а якщо перед тобою жінка, то вона водить гірш за тебе.
У нас, втім, часто спостерігається проблема, бо люди не вміють в базову формальну логіку класу «якщо більшість Х — У, не значить, що кожен У — Х». Чи «якщо частині групи У надається атрибут Х, це не означає, що він надається всій групі».
Тому якщо кажеш, що, скажімо, більшість прихильниць Тимошенко — жінки похилого віку (це правда і секрет Полішинеля), до тебе добігають з «я жінка похилого віку та не прихильниця Тимошенко».
І як тут реагувати, не підкресливши когнітивні проблеми опонента, не знаю.
