Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи — попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре. Дві ключові партії Європарламенту — Європейська народна партія та Соціал-демократи, вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.

Зростання ультраправих — це тривожний, але очікуваний результат. Однак важливо розуміти, що поняття «праві» у європейському контексті — це дуже широке поняття. До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем’єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку «Альтернативу», і польську «Право і справедливість» Качинського. Всі ці групи в жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета — зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову таки — це мета не у всіх.

Окремі важливі країни:

• Франція — поразка партії Макрона, — з усіх новин про євровибори — це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами.
• Угорщина — опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Обрана в Угорщині не буде.
• Німеччина — зростання популярності «Альтернативи», але разом з тим і зростання опозиційного ХДС, лідер якого Фрідріх Мерц, підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет.
• Італія — перемога партії Джорджії Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні — це непоганий результат з погляду українських інтересів.
• Польща — перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.

Загалом, в Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент — має радше символічну роль.

Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж 5 років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США. А тому європарламентарям буде важко — за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику — головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.

Джерело