Простих рішень більше не буде
Доведеться вчитися аналізувати та оцінювати
Прочитав матеріал про тонкощі роботи Національного банку. «Якщо центральний банк надрукує більше грошей, це може допомогти оплатити потреби оборони. З іншого боку, центральний банк генерує інфляцію. Центральний банк може фіксувати обмінний курс, щоб контролювати інфляційні очікування. Однак це означає, що центральному банку, можливо, доведеться спалювати резерви, які можуть знадобитися пізніше для оплати критичного імпорту, такого як енергоносії та зброя. Центральний банк може змусити комерційні банки купувати державні облігації за низькими відсотковими ставками (фінансові репресії), але це означає, що решта економіки може отримати менше кредитів, а отже, зростатиме повільніше. Центральний банк може підвищити відсоткові ставки для боротьби з інфляцією, але це означає уповільнення темпів зростання економіки. Витрачання резервів на захист валюти є дорогим, але це може принести користь економіці в цілому. Тепер поставте себе на місце центрального банку. Де б ви провели межу, визначаючи „прийнятну“ інфляцію? Як можна прийняти таке рішення, коли достовірна інформація про стан економіки недоступна? Що робити, якщо ви не знаєте, як — і, можливо, навіть чи може політика досягти бажаного ефекту…»
Мені здається, що і в війні десь так. І взагалі в усьому державному управлінні. Будь-які дії — мистецтво компромісу, де постійно доводиться робити вибір за недостатності даних. Я це намагався пояснити, коли йшла дискусія щодо справи генерала Назарова: бувають ситуації, де обидва вибори несуть критичні ризики. Направити людей на підмогу оточеним, щоб у випадку, коли підмога потрапить в засідку, на тебе повісили всіх собак? Чи навпаки, не ризикувати, щоб на тебе потім повісили всіх собак, коли оточених захоплять в полон? І головне — ти ж ніколи не доведеш, що інший твій вибір міг би мати ще гірші наслідки.
Якби той же НБУ в цій ситуації наробив би помилок — у нас курс пробив би стелю і полетів би десь у тризначні числа за долар. Але він зумів впоратися. Чи скажуть посполиті «люди, ви офігенні», чи вони скажуть «а чого курс впав?!». Так само з енергетиками. І з воїнами. І ще з багато чим. Простих рішень не існує. Доведеться вчитися аналізувати та оцінювати непрості.
