Іноземець запитав, як ми тут виживаємо. Чи можливо пояснити це австрійцю? Не впевнена

У нашому відділенні НП працює один веселий і дуже життєдайний товстунчик.

От отримуєш ти посилку, а він завжди, завжди (!) встигне зиркнути, піддивитись, що там тобі прийшло, і якось прокоментувати:

• «Що, крокси, щоб собаку вигулювати, вгадав? Удобна штука! І не марке!»
• «Вам ці сережки до лиця, зразу аж очі зеленіші стали»
• «Оце-то ви затарились засобами од комарів, мабуть, хлопцям на фронт? У мене теж брат пише, шо заїдають в окопах»
• «а шо воно за магнезіум? Та ви що, прямо допомагає? Оце да! Треба буде спробувать»

І отак він до кожного клієнта говорить, часом піджартовує. Цілий день нон-стоп спілкування у хлопця. Я весь час дивуюсь, це ж як треба любити людей, роботу, щоб весь час бути в діалозі.

Спіймала себе на тому, що стараюсь потрапити саме до нього. Що ці little talks додають мені сили.

Сьогодні мене один іноземець запитав, як ми тут виживаємо. Ну, десь отак. Чи можливо пояснити це австрійцю? Не впевнена.

Джерело