На Банковій знову будуть намагатися зливати негатив на Раду

Бачу чимало радісних дописів у стрічки на тему повернення журналістів до Ради.

Мовляв — перемога.

Ну, в теорії — так, це дійсно перемога. Адже саме недопуск журналістів до парламенту допоміг Зеленському остаточно знищити його роль. І перетворити на безкоштовний додаток до Офісу президента.

Власне, за ці 2 роки 3 місяці без медіа Рада остаточно перетворилася на «не місце для дискусій» і прийняття рішень.

Чому ж раптом Банкова дала задню, переставши травити маячню про «загрозу життя депутатам, якщо пустити журів в Раду?» Мовляв, через журналістів рашисти дізнаються коли засідання і як бахнуть ракетою.

Може, тому, що у Зе раптом прозріли і зрозуміли важливість парламентаризму, згадали, що у нас взагалі-то парламентсько-президентська республіка, а не єрмаківсько-татарівський кагал?

Може, на Банковій раптом вирішили налагодити стосунки з власною фракцією і згадати, що депутат — це не просто кнопконатискач за першою вимогою Зе?

Звичайно ж — ні. Все набагато простіше.

Зе і Ко чудово бачать закриті опитування та рейтинги. Які невпинно падають. Вони прекрасно бачать, що люди починають шукати відповіді. І винних.

І так само не можуть не розуміти, що за все, от буквально за все відповідає особисто Зеленський. Який за допомогою Єрмака остаточно сконцентрував у своїх руках всю повноту всіх можливих влад в країні.

Але ж це добре, коли ти розповідаєш про каву у Криму за 3 тижні. А коли все починає стрімко валитися, і народ неодмінно захоче відповіді — хто ж за все відповідає — тоді треба терміново шукати, на кого перевалити якщо не всю відповідальність, то хоча б на кого скинути негатив.

І хто ж у нас лишився? Кабмін? Ну, на цих міністрів і їх прізвища всім глибоко пох. Всі розуміють, що нинішні очільники міністерств — це ніхто, звати їх ніяк і вони нічого не вирішують.

Отже — знов парламент. Який зробили винним у затягування законів з посилення мобілізації. Від яких сам Зе бігав як чорт від ладану.

Чи дало це ефект? Майже ніякого. Ну, але вибір у Банкової — майже відсутній. Тому — знову будуть намагатися зливати негатив на Раду.

Плюс постійний вже публічний тиск з боку західних партнерів на тему кричущої недемократичності Зе із недопуском журналістів до депутатів.

То що ж робити?

Правильно — знову пустять до цього збіговиська випадкових людей, більша частина яких ще й мріє втекти звідти, журналістів. Щоб ті познімали чудові кадри тищенка, ОПЗЖшників, які голосують в унісон із слугами і решту політфауни. Щоб народ позлився і позливав на них ненависть та втому.

А ще можна на вже непотрібних навіть своїх депутатів типу кримінальних справ наштампувати. Когось можуть навіть закрити — щоб плебс знову ж таки злість позганяв. Свої телеграм-помийки допоможуть порозпалювати хейт — як у справі з Гринкевичами.

Все, щоб відвести погляд суспільства від єдиної і головної відповідальної особи за все. На прізвище Зеленський.

І впарити Заходу — мовляв, от бачите, які ми демократичні.

Тому радості від повернення журналістів до Ради в мене нема. Адже цей парламент — однозначно найгірший в історії Ради, і його вже нічим не врятуєш.

А єрмачня буде тепер судомно використовувати будь-який привід, щоб відвести погляд людей від себе.

Цього не можна допустити.

Єдине добре в усьому цьому — що все ж сам факт повернення журналістів дає надію на повернення ж парламентаризму як гарантії недопущення більше історії Зеленського і Ко.

Джерело