Це точно не історія про слова та промови
Вони добре працювали в 2022, але зараз більш цінні інші аргументи
Теза: «Зеленський видав потужну промову, що без допомоги США нам не вижити, тому американці і вирішили голосувати допомогу. Спасибі лідеру за мощну переможеньку».
Трошки не так. Треба уже нарешті прийняти, що світ не обертається навколо нас. І США нарешті розродилися голосуваннями в Конгресі, бо сталась серія непересічних подій. Коли Трамп і Байден трошки спинили передвиборчих коней і зайнялись серйозними речами.
1. Чималий резонанс має свіже розслідування про «гаванський синдром». А саме, як ГРУ рф — застосовувало акустичну зброю щодо американських дипломатів та членів їхніх родин із 2016 року. Цікаво, що там знову виплив «солберецький турист» — Мишкін, який «Петров».
Задокументовані випадки у Франкфурті, Тбілісі, на Кубі та в Китаї. Також у репортажі 60 Minutes, що вийшов на каналі CBS News, вказується, що під час саміту НАТО в Литві 2023 року симптоми «гаванського синдрому» відчув «високопоставлений співробітник» Міністерства оборони США. Він звернувся за медичною допомогою. Американські ЗМІ розбирали цікавий документ «Потенційні можливості нелетальної акустичної зброї при військових (бойових) діях у місті». Заяви з цього приводу робили і демократи, і республіканці. І там достатньо нелояльна риторика щодо специфічних експериментів, за якими може стояти москва. Це реальна загроза для США — їхні дипломати і урядовці під прямим ударом.
2. Розвідка США заздалегідь попередила росію про підготовку теракту ІДІЛ на концерті гурту «Пікнік». За два тижні, як писало WP. І дуже точно назвала місце теракту — популярний концертний зал «Крокус Сіті Холл». Натомість офіційні посадовці рф розвели істерію і брехню, що цей теракт придумала Україна спільно з американцями. Це було свідчення неадекватності кремля, який навіть не міг скористатися якісною аналітичною запискою ЦРУ з датою та місцем. Більше того, коментарі ІДІЛ виглядали більш адекватно, ніж відео з відрізаними вухами і трешак про київських замовників. Після таких заяв — надії на конструктив із Москвою з боку Заходу дещо стихли. Це плюс.
3. Далі ірано-ізраїльська заруба. Хоча пан Зеленський не в курсі, що Ізраїль з часів Рональда Рейгана має статус основного союзника поза НАТО — а це певний рівень особливих відносин з преміумдоступом до технологій. За часів Обами стосунки США та Ізраїлю стали гіршими, за Трампа завдяки зятю Джареду Кушнеру покращились, нині на піку нових загроз — США і Європа аж кишать «фрі палестайнерами», для яких фіолетова памʼять про Голокост і захист колиски християнства. Тому США тривалий час телились, аж поки Іран вперше дозволив собі завдавати удару напряму по американському союзнику. Уперше з часів Саддама Хусейна. Коли уже стало настільки все погано, і США могли втратити статус лідера, який вирішує серйозні питання на Близькому Сході, і втрачає там гроші та партнерів — вирішили відновити питання допомоги. Нам це пішло в плюс теж.
4. Із важливого — візит премʼєр-міністра Японії Фуміо Кішіди до Вашингтона. Політик дуже детально розібрав, що якщо США відмовляється від статусу лідера — заруба в Південно-Східній Азії з Китаєм за українським сценарієм є лише питанням часу. Пан Кішіда сказав, що Японія знайшла 12 мільярдів доларів для України і буде допомагати далі, бо це в їх інтересах. А головне — натякнув, що якщо США не буде помагати Японії в Азії та Тихому океані, то ця держава сама знайде вихід. «Ми уже не регіональний союзник, ми стаємо партнером світового рівня», — сказав премʼєр у Конгресі.
І тут можна було би задуматись, бо Японія почала мілітаризацію і виділяє потужні суми на оборонні бюджети. Коли Японія каже: «Ми самі розберемось» — це завжди виклик для США. Із цікавого — родина Кішіди — політична еліта із Хіросіми. Велика кількість його родичів загинула від тої самої атомної бомби «Малюк». Тому цікавий кейс, як нащадок тих, хто вмирав від ядерної атаки на Японію — якісно і ювелірно розмазав конгресменів.
5. Президентські вибори. Американська виборча кампанія входить у кульмінаційну фазу. І покращивши свої рейтинги над Трампом — Байден хоче зараз зайнятися внутрішньою кампанією. Тут тобі і питання абортів, і мігранти, і економічні питання. Тому настав момент зняти гостроту з питання України і зайнятись внутрішніми справами.
Безумовно, те, що повернулись до питання України — це велика заслуга сил оборони і героїзму українського народу. Стоїмо, навіть в умовах браку ресурсів та зброї. Однак це точно не історія про слова та промови. Вони добре працювали в 2022, але зараз більш цінні інші аргументи — дипломатія і ретельна робота на звʼязках — тут подяка кожному, хто на своєму рівні адвокатує наші питання. І суто американський інтерес.
