Протиставлення армії цивільним — тактика ворога

І судячи з останніх місяців, росіяни вправно користуються давньокитайськими стратегами ведення війни. А деякі наші співгромадяни втратили розуміння, що їхні дії та публічні ви­слови перетворились на потужну зброю в руках ворога, який не полишає і ніколи не полишить прагнення знищити Україну.

Згадаймо, що у нас писали й поширювали в соцмережах два роки тому, і порівняймо з тим, що зараз. Від черг до ТЦК і мемів «як служити — то всі хворі, а як воювати — то всі здо­рові», ми дійшли до цькування військових з ТЦК та моральної підтримки ухиляння від захисту України.

Два роки тому (ще не маючи й десятої частки сьогоднішніх засобів ППО, озброєнь та досвіду повномасштабної війни!) ми чудово розуміли, як важливо зірвати мобілізацію на росії. Тішились кожному підпаленому там військкомату, раділи чер­гам їхніх ухилянтів, що панічно втікали до Грузії та Казахстану.

З тодішньої єдності та згуртованості наш простір новин та обговорень так скотився (а точніше, оскотинився!) не без допомоги наших чудових блогерів та медіа. У стрічках новин безліч репортажів про «нещасних потопельників у Тисі» чи за­гони «бойових гуцулів».

Але матеріали щодо роботи ТЦК, особливостей прохо­дження військової служби, необхідності виконання військово­го обов’язку — майже відсутні. Цікавості видань до таких тем не спостерігається. Звернення від медіа задля роз’яснення цих питань — одиничні. Не вийде зробити кричущий заголо­вок? Цільова аудиторія ховатиме очі?

Окрема тема — ставлення до військовослужбовців ТЦК.

Сьогодні ТЦК та їхні роти охорони здебільшого укомплек­товані військовослужбовцями, що втратили здоров’я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати їх «людоловами»?

Чому в усіх матеріалах про «неправомірні дії ТЦК» свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною переду­сім є відмова чоловіків від свого конституційного обов’язку — захисту України? Не кажучи вже про те, що кадри на кшталт «пакування в бус» принципово не містять пояснення, що саме у поведінці героїв матеріалу призвело до таких наслідків.

У соцмережах безліч відео з вирваним із контексту зміс­том. Нам дорікають: «Ви самі винні, ви не змінюєтеся!». Це не так. Ми змінюємося, ми бачимо наші недоліки і щодня пра­цюємо, щоб ставати кращими, більш зрозумілими! Попереду велика робота, і без вашої допомоги нам буде набагато важ­че! Адже тільки разом зможемо вистояти перед цією навалою і перемогти!

Розбий союзи ворога, розділи його бойові порядки — вчить давньокитайська стратегія війни. Протиставлення армії ци­вільним — один з її пунктів.

Тож перш ніж поділитись «кричущим сюжетом про пору­шення прав» та тяжку долю «бідолашних ухилянтів», варто за­питати себе: кому це насправді допомагає перемогти у війні?

Точно не Україні.