Країна отримала урок неможливості використання «Дії» для реалізації важливих демократичних процедур
Я ніколи не думав, що можливо
Я видалив поширення посту про застосунок Дія, бо в оригінальному пості були невиправлені помилки.
Але все одно наполягаю, що країна отримала урок неможливості використання подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Урок для тих, хто раніше думав, що можливо. Я ніколи не думав, що можливо.
Євробачення не вважаю критично важливою демократичною процедурою, але це йому не допомогло.
Легітимність органів влади падає, а проводити вибори під час війни неможливо ні з юридичної, ні з технічної, ні з соціальної, ні з безпекової причини. Ці причини добре описані, але ще раз додам в коментарі посилання на документ. Ці причини добре зрозумілі 62% українців та українок, які в соціологічних опитуваннях зазначили неможливість проведення виборів під час війни.
Єдиним виходом в умовах падіння легітимності влади та неможливості проведення виборів є перехід до інклюзивного вироблення публічної політики тими органами, які маємо. Це включає:
- Налагодження системного діалогу з експертними центрами та стейкхолдерами по кожному розділу публічної політики, передусім по таких критично важливих, як мобілізація, публічні фінанси, економіка, культура тощо.
- Формування уряду національного порятунку з непартійних фахівців (не плутати з урядом національної єдності, що об’єднує правлячу партію та опозицію, — ця конструкція не злетить).
- Перезапуск реформи державного управління, зупиненої в часи, коли політикам здавалося, що без неї можна обійтися.
- Повернення в повному обсязі всіх здобутків реформи децентралізації, зупинених під час війни.
- Відкриття засідань Верховної Ради для журналістів, що дозволить поновити довіру до парламенту.
- Перезапуск системи публічних комунікацій, бо єдиний марафон, анонімні телеграм-канали та позитивні блогери вже давно працюють лише на підрив довіри й авторитету влади.
Ми, як нація, не можемо собі дозволити мати під час війни нелегітимну владу без довіри й авторитету, яка виробляє критично важливі публічні політики (що визначають життя і смерть мільйонів) за зачиненими дверима зусиллями «5−6 ефективних менеджерів», яких ніхто не обирав.
