кремлівська влада продовжує ту ж саму політику винищення українства
З щемливим, нестихаючим болем поминаємо сьогодні всіх, в Україні голодом заморених. Всіх невинних жертв свідомо спланованого й організованого комуністичним режимом штучного голоду з метою винищення нашого народу. Наші вороги, які тоді називали себе «братами» і «товаришами», влаштували не один масовий голодомор, їх було щонайменше три: в 1921—1923, 1932−1933 та 1946−1947 роках
Міру жорстокості того акту геноциду проти українців важко навіть осягнути: вимирали з голоду люди на найродючішій у Європі землі, яка донедавна годувала півконтинента. Багатьом мільйонам українців випала страшна доля вмерти мучительною смертю, невідомо скільком — не народитися…
Муки від голоду — чи не найстрашніші, фізичний нестерпний біль затьмарює свідомість, штовхаючи на непередбачувані вчинки. Голод стирав межі дозволеного і морального, український народ проходив справжнє пекло. Немає вибачення катам за всі злочини проти життя, проти людяності. Вбивці і душогуби неминуче отримають вічну відплату в геєні вогненній, яка приготовлена для слуг диявола.
Але й нині прямі спадкоємці радянського режиму — кремлівська влада та її підвладні — продовжують ту ж саму політику винищення українства. Під час розпочатої ними кровопролитної війни, на окупованих територіях, з полоненими і пораненими вони знову використовують ті ж антилюдські тортури — мучать і голодом, і холодом… Вони знову і знову намагаються нас винищити, стерти з лиця землі, аби забрати те, що їм не належить.
Господи, допоможи зупинити і покарати зло! Пом’яни душі усіх безвинно загиблих від Голодомору та інших репресій, закатованих та вбитих братів і сестер наших. Подай вічний спокій в Твоїх світлих оселях тим, хто пройшов через страшні душевні муки, спостерігаючи за стражданнями власних дітей. Упокой, Боже, в оселях з праведними всіх невинних жертв Голодомору і репресій. Молімося за кожну душу, зранену звірством штучного голоду.
