росіяни мутують, і це не лікується

Читаю російські паблики, і не можу позбутися враження, що знаходжуся всередині фільму «Чужий».

Начебто люди були як люди, начебто знав багатьох особисто, начебто ніщо тоді не вказувало на…

Точно, як Ріплі — з жахом і огидою дивлюся на кислотну слину, що капає з зубатої пащі, на змієподібний язик, що ворушиться в глотці, вдихаю ні на що не схожий, їдкий запах ненависті …

Завжди вважав Маркова клоуном. А він не клоун — від мерзенний монстр, брехливий і небезпечний. І Медведєв не просто тихий алкаш — це дрібний, злісний тхір, що заразився сказом.

Письменницька братія — личинки чужих, різного розміру та розвитку, яка нічого спільного з творчими особистостями не має… дехто типу Прилепіна вже вилупився у повноцінного ксеноморфа-ксенофоба…

Вражає їхня чужорідність. Не віриться, що людські істоти можуть так мутувати за пару десятків років. Прямо на генетичному рівні змінитися, втративши все людське і насолоджуючись цією втратою.

Однак це є.

І це не лікується.

Джерело