Цікаво спостерігати, як люди з різних епох стають на одні і ті ж граблі
І ті граблі чітко вибивають їм один і той же хрестик на лобі
«Мостова — жінка Гриценка, тому не їй розказувати про корупцію».
Давайте дещо розберемось у суті питання.
Юлія Мостова стала успішним автором, головним редактором і гучним брендом задовго до свого заміжжя з Гриценком. До того часу мало хто знав самого Гриценка, але Мостова була на слуху.
Тобто це не трофейна дружина і не інстатьолочка, якій багатий папік прикупив газету для іміджу. Юлія Володимирівна успішна і харизматична жінка, а такі самі вибирають, а не погоджуються на роль «хранітєльніци пітатєльного мужчіни».
Коли у 2006 році я вступала в університет, то на творчий конкурс в аудиторію набилось кілька сотень дітей — одних медалістів і переможців різноманітних конкурсів. Там було запитання на старті: «Шановні абітурієнти, а кого ви вважаєте відомим журналістом?». Назвали Мостову і Мазур.
Медіабізнес — жорстка історія. Тебе мільйон разів пошлють на три літери, багато разів запропонують непристойні історії. Ще більше розкажуть, який ти «х%йовий», «дуже поганий», «в тебе не вийде ніх*ра». І ще попросять бути редактором якоїсь нікчеми, бо ти ж баба, і куди ти лізеш поперед правильних хароших мальчиків з якісним лобі. Сотні людей мріятимуть, аби ти зник, здох або не виліз із штучної ями. То ж у підсумку до фінішу доходять лише витривалі, сильні і цілеспрямовані.
Мостова в цьому бізнесі 30 років. Зробила успішний бренд. «Дзеркало тижня» виплекало кіпу авторів, які самі стали головними редакторами, фаховими експертами, а дехто пішов в уряд. Стало флагманом політичної аналітики і економічної експертизи. Тобто ККД очевидний.
Цим якісне медіа відрізняється від анонімного телеграмканалу, утримання якого може сягати 100−200 тис. доларів на місяць. Бо ж повірте — мода на телеграм завершиться наступного дня після скасування воєнного стану. Мода на дискурс, ексклюзив і авторський почерк — буде завжди.
Мостова не розпилювала ракети, не вантажила на експорт літаки і танки. Це персональна відповідальність Гриценка, тодішнього уряду — бо очевидно, що це було колективне рішення. Ще більше тодішнього верховного головнокомандувача. І Генштабу. Глобально — це був момент, коли замість армії у нас були руїни, а суспільство вважало ЗСУ — дармоїдами і клоунами. Не вірите? Передивіться рекламну кампанію контрактної армії зразка 2006 року з Інною Цимбалюк.
Зеленський забороняв писати про корупцію. Це трапилось після яєчного скандалу по 17 гривень. Стаття Ніколова вийшла саме в ДТ. І якось тупо було не запросити на зустріч головного редактора. Але, очевидно, побоялись, бо на тій зустрічі міг відбутися жорсткий діалог. Який би наш гарант програв всуху.
Цікаво спостерігати, як люди з різних епох стають на одні і ті ж граблі. І ті граблі чітко вибивають їм один і той же хрестик на лобі.
