Хай пораються самі, а нам треба дати їм рамку й ціль
Я не дуже добре розбираюся в католицьких темах. Але є дві речі, про які хочеться поговорити
По-перше, голос Папи — це голос того, що ми неправильно називаємо Глобальним Півднем, — антизахідного, антиамериканського, антиєвропейського світу. В цьому світі все чітко: Європа — це колишні колоніалісти, США — це неоколоніалісти, все це зло. Їхні друзі — це зло, їхні вороги — це добро. Отже, росія — добро, бо вона правонаступник СРСР; а він був завжди антиколоніалістом, хоча це брехня, СРСР був імперією гіршого ґатунку, але боровся із Заходом і тому підтримував антиколоніалізм в Африці, Азії, Латинській Америці, водночас жорстко насаджуючи колоніалізм у Східній Європі, Північній Євразії та Центральній Азії, у своїй сфері впливу; а Захід завжди боявся розпаду цієї імперії та хаосу на її теренах, і зараз боїться.
Це означає, що ми не донесли до колишніх колоній повідомлення про те, що «ми з вами однієї крові» — ми так само боремося проти колоніалізму й імперіалізму. І так само поневолені народи рф заслуговують на свободу (хоча значна частина українського суспільства їм у свободі відмовляє, не розуміючи, що лише кінець імперії є гарантією сталого миру в Україні). І до Святого Престолу у Ватикані ми також не донесли це повідомлення.
По-друге, очевидно, що Папа звертався не до всієї російської молоді, а до католиків — маргіналізованої меншини, що потребує його підтримки. І хотів сказати, що імперський деспотичний жах — це ще не вся історія росії, є й хороші, культурні сторінки: Петро, Катерина. Але ж ми знаємо, які це були сторінки, бо ще Тарас Григорович написав все, що думав, про першого й другу. В ті роки росія повернулася обличчям до Європи — але лише для того, щоб кілька шматів цієї Європи відкусити. На цих двох не вдасться побудувати новий наратив «Прекрасной россии Будущего», бо вони калібровані імперці, апогей й кульмінація.
І це ставить питання, що саме має знайти антипутінська молодь у своїй історії, щоб на це спертися. Бо комусь треба буде наводити лад на теренах того, що залишиться після відпадіння всіх колоній. І я проти, щоб за цей лад гинула українська молодь. Хай пораються самі, а нам треба дати їм рамку й ціль.
