Нема ліпшого для окупанта бачити, як людину в святковій вишиванці несуть на ношах в крові
Найбільша насолода болотяного окупанта — бачити, як українці б’ються і шукають винного. Особливо, якщо сваряться між собою люди із патріотичної бульбашки. Волонтери, військові та цивільні
Трагедія в Чернігові знову підсвітила, що дублювати мерію підконтрольним ВЦА президенту — це плодити бардак і хаос. І на жаль, схожа суперечка між мерією та ВЦА після загибелі людей поруч із зачиненим укриттям у Києві — нікого і нічому не навчила. На брошурі про захід — стоїть підпис саме ВЦА. Виправдовується мерія — повний бардак. Як тут знайти відповідального за дозвіл? Додайте, що центральна влада ще і зжерла законно обраного мера — тому фактично, у міста нема керівника.
Робити довколавоєнний захід у центрі міста на одне із ключових християнських свят, ще і зі стиком на час, коли завершуються церковні служби — така собі ідея. Численні удари окупантів по містах відбуваються за дуже чітким принципом — настільки там людно, чи є поруч якась військова інфраструктура, чи будуть якісь масштабні руйнування задля залякування? Так били по волонтерському штабу у Харкові, по воєнному зібранню у Вінниці, так били по Києву, так ударили кілька разів по Краматорську — уперше по вокзалу, недавно по готелю/піцерії.
Болотяні окупанти різної масті упиваються фото і відео трупів дітей та асфальті і розірваних жінок. Тому якщо кортить провести якийсь захід — варто зайвий раз продивитись календар. Діти надто цінний ресурс, аби втрачати його через дурощі дорослих.
Мені глибоко сумно від сварок проти військових та волонтерів і за сварки між ними обома. Але якщо у нас настільки важка війна, і наші спецслужби злили NYT достатньо відчутні цифри наших втрат — треба берегти кожну людину. Бо дуже страшно вижити десь під Бахмутом, Ізюмом і Вугледаром, аби загинути по чужій дурості в тилу. На виставці.
Безпечних міст, особливо, у прикордонні — немає. Я не впевнена, що Харків, Суми і Чернігів будуть такими вже розслабленими і після нинішньої війни. Скоріше варто завжди бути напоготові. І попиваючи свій шпріц-апероль в ближньому кафе — будь готовий надати комусь першу медичну допомогу. Легка доля транзитних міст внєполітікі із контрабандним душком (тут пишу про свої Суми) — завершилась. Тепер це тупо оборонні вали. Жити там можна. І навіть добре можна жити, але є певні строгі інструкції.
Дати і місця важливі. Ми маємо справу з державою, яка обігнала планету по актах тероризму. Тож певно, свідки цієї війни мають взяти за правило, що сильно довго перебувати в людяних місцях на певні важливі дати — не варто. Бо нема ліпшого для окупанта бачити відео, як людину в святковій вишиванці з намистом несуть на ношах без ніг, рук і в крові. На площі в Чернігові лишились свячені кошики. За ними уже ніхто не прийде. Для себе особисто я прийняла рішення утриматись від походів на свята. Я не знаю, чим завинили діти, які сьогодні загинули на площі. Я не знаю, де та справедливість і всі ці голуби миру з гілками мирту в дзьобиках.
За останній час це другий суттєвий удар по сфері. Уже били по виробництву дронів. Зараз по дроноводах. У обох випадках крім болотяних окупантів винні ще і наші ждуни, які здають все ФСБ та окупантам. Важливо знайти цих потвор і посадити надовго.
