Не намагайтеся бути надто порядними

Повчальна історія.

В 2019-му році я летів в Перу, на аяваску.

Летів через Париж, ейр-франсом. На реєстрації проапргейдився до бізнес-класу. Зайшов, сів.

Стюардеса шампанське розносить. — Я не буду, кажу, дякую.

По моїй програмі аяваски була жостка дієта. Три дні — нічого, крім води.

Потім взлетіли, понесли вино. Якісь там Бордо, Бургундія, Луара і тд. Бізнес-клас все ж таки.

— Ні, дякую, кажу. Мені тільки води.

Потім обід. Якісь суши-хуюши, вустриці…

— Не хочу, кажу, дякую…

Стюардеса пішла, покликала капітана рейсу.

Він підходить, дивиться мені в очі, як Зігмунд Фрейд, каже: Хелло!

— Привіт, кажу!

— У вас все добре?

— Так, дякую!

— Точно?

— Йес!

— Як ви почуваєтеся?

— Та, добре все!

— Може вас щось турбує?

— Та ні, все ок, дякую

— Окей, гарної подорожі!

Потім чую, каже стюардесі: очей з нього не спускай! То вона, бідолаха, так і простояла весь політ в мене за кріслом.

В туалет виходив, вона каже: не зачиняйте двері на замок. Я просліжу, вас ніхто не турбуватиме… Мабуть, думає, ще повіситься в уборній, а мені — отвічай…

Це я до чого вам це все розказую?

Не намагайтеся бути надто порядними. Це сильно напрягає людей!

Джерело