Чи можна виграти війну, не перемігши «п'яту колону»?

Історія в певному сенсі повторюється. Багато з того, що вже відбулося, в тій чи іншій мірі вже відбувалось напередодні Другої світової війни. Ми звертали увагу на фанатичну любов німецького народу до свого фюрера, яка і призвела до катастрофічних наслідків і німецький народ, і німецьку державу. Мабуть, немає потреби знову детально порівнювати деякі події кінця 30-х років і першої половини 40-х років, а також шукати в них аналогію сучасних подій. Війну можна було зупинити ще в Чехії, якби замість Чемберлена керівником Великої Британії був Черчилль.

Саме з постаттю Черчилля пов’язують героїчний супротив Гітлеру. Саме Черчилль багато в чому змінив характер і наслідки Другої світової війни. Британцям теж було дуже важко, вони проявляли масовий героїзм в боротьбі з агресором. Гітлер намагався знищити волю британців масованими бомбардуваннями міст і сіл країни. В полум’ї цих вибухів гинули тисячі чи десятки тисяч мирних громадян.

США, незважаючи на братерські стосунки, тривалий час роздумували, чи надавати британцям допомогу. Велика Британія спочатку фактично сама протистояла надзвичайно потужній машині Гітлера. Пізніше Рузвельт остаточно зрозумів, що треба рятувати Британію, щоб вона була спроможна боротися з агресором, бо в іншому випадку — війна може прийти і на американський континент — у США.

Багато з того, що пережив британський народ, зараз переживає і український. Може, саме тому, Велика Британія є зараз одним із наших найближчих партнерів і союзників. На прикладі Великої Британії можна багато чому повчитись, але зосередимо свою увагу лише на одному аспекті. Як показує британський досвід, щоб виграти війну, недостатньо мати воєнну міць і потужні збройні сили.

Як зазначають журналісти BBC Culture, «щоб перемогти ворога, потрібно спочатку завоювати душі свого народу. Щоб виграти війну, уряд був змушений залучити до участі в ній усе населення — від малого до старого. Зрозуміло, що всю країну неможливо було одягнути в хакі та відправити до окопів. Тому тих, хто був у тилу, залучили до бойових дій в інший спосіб. Країною прокотилась потужна кампанія боротьби зі шпигунами. Вона не поступалася важливістю боям на лінії фронту. Людей постійно попереджали, що поряд з ними є шпигуни. Розгром експедиційного корпусу у Франції дав можливість міністерству інформації досить легко поширити думку, що в країні діє потужна „п'ята колона“, без перемоги над якою війна буде програна…»

Очевидно, немає особливої потреби аналізувати увесь цей матеріал. Зосередимо увагу на частині величезного поняття — «П'ята колона». Спочатку загальновизнана дефініція, що це таке п’ята колона. П’ята колона (ісп. quinta columna) — узагальнювальна назва групи осіб, які ведуть відкриту або приховану підривну діяльність усередині іншої групи осіб чи країни у спосіб, вигідний зовнішньому ворогу.

Тобто, в наших умовах «п'ята колона» — це відкриті вороги України. Звернемося лише до двох важливих правових документів: рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) і рішення Верховного Суду. Спочатку Рішення РНБО від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій: «Ураховуючи пряму військову агресію з боку російської федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальної загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, — призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема, «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА — ЗА ЖИТТЯ». Міністерству юстиції України доручено невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення.

Дуже чітко і зрозуміло. Єдине, що необхідно доповнити, що це рішення РНБО ухвалила майже півтора роки тому. Мінюст виконав доручення РНБО і невідкладно скерував позов в один із адміністративних судів України, який теж не зволікаючи ухвалив рішення і заборонив діяльність політичної партії ОПЗЖ, а 15 вересня 2022 року Верховний Суд ухвалив остаточне рішення, яким ця політична партія була заборонена.

Вже майже рік можна почути розмови про необхідність позбавити повноважень народних депутатів, які були обрані від забороненої політичної партії. Виникає абсолютно справедливе і закономірне запитання, а як так сталося, що представники політичної партії, яка заборонена — продовжують ухвалювати закони в парламенті України. В інтересах якої країни вони діють? Якщо прочитати рішення РНБО і Верховного суду — то країни-агресора! Невже в парламенті немає кваліфікованих юристів, які підкажуть правовий механізм позбавлення повноважень цих народних депутатів? Дуже дивно, що в парламенті продовжує існувати фракція цієї забороненої партії. Цікаво, а якби ЦВК знала дійсні мотиви діяльності цієї політичної сили, які зараз стали відомі і підтверджені РНБО та Верховним Судом, чи була б ця партія допущена до виборів?

А ми так сподівались, що Україну на саміті у Вільнюсі приймуть в члени НАТО! Переважна більшість українців це палко підтримує, бо це гарантія нашої безпеки. Але ні в одному парламенті держав НАТО немає депутатів чи фракцій, які заборонені державою і головна мета діяльності яких — знищення незалежності і суверенітету цієї країни. Може, комусь знадобиться досвід британців? У них теж перед агресією Гітлера було багато відвертих ворогів і членів фашистських партій.

«П'ята колона» надзвичайно успішно і ефективно діяла у Британії в інтересах Гітлера до тих пір, поки до влади не прийшов Черчилль. На початку травня 1940 року, відразу ж після приходу Вінстона Черчилля до влади у Великій Британії, Освальд Мослі (лідер фашистів) і переважна більшість керівників Спілки фашистів були інтерновані, а в червні 1940 року — фашистська організація була заборонена. Велика Британія і прем’єр Черчилль зрозуміли, «що в країні діє потужна „п'ята колона“, без перемоги над якою війна буде програна».