Гральний бізнес — прибуткова стаття бюджету чи бездонне корито влади?
Президент Зеленський у передвиборчих обіцянках зобов’язувався вивести нелегальний бізнес на світло, щоб держава (якщо вже лудоманію не побороти) мала з цього зиск
Розробити закон мали до 1 жовтня 2019. Та справа забуксувала на старті. Законопроєкт, запропонований депутатами провладної фракції, розкритикував Антимонопольний комітет.
Тим часом з’ясувалося — владна верхівка не дуже зацікавлена у легалізації, адже і сама причетна до розподілу нелегальних прибутків. У січні 2020 спливли записи, на яких голос нардепа від слуг Юрія Корявченкова (кварталівця Юзіка) обговорює схеми щодо нелегального грального бізнесу в Кривому Розі. Йшлося у розмові і про голову фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. «Давид Арахамія відповість вам на будь-яке питання по гральному бізнесу. Людина в нашій структурі Верховної Ради, шанована людина», — говорить один з учасників зустрічі.
Хай там як, а гральний бізнес на законодавчому рівні таки легалізували у 2020. Але що цікаво — під час обговорення податкових ставок на комітет з’явився той самий Давид Арахамія і фактично пролобіював найнижчі ставки для грального бізнесу в Європі. За деякими позиціями — менше 10%. Таким чином знизивши очікування від доходу з 12 млрд на рік — до 4 млрд. Це при тому, що в Данії податки на цей вид бізнесу становлять 45−75%, у Польщі — близько 50%.
Але навіть і цього 10% мізеру — Україна не побачила. У 2021 очікувалося отримання 7,4 млрд грн лише від продажу ліцензій на азартні ігри. Отримали — менше 20% від запланованої суми — 1,34 млрд. Натомість було виявлено безліч схем ухиляння від сплати податків через маніпулювання платежами та приховування їхнього реального призначення. Тільки через схеми зі зміною кодів призначення (міскодингом) Україна втратила близько 20 млрд грн. Два банки були позбавлені ліцензій і закриті, ще кілька проваджень триває. Лише після цього власники інтернет-казино почали виходити з тіні.
Гральний бізнес в Україні лише за перше півріччя цього року сплатив нечувану суму податків, майже 3 млрд грн. Це у 14 разів більше, ніж за перше півріччя 2022.
Перемога? Супер-новина? Аж ніяк!
Якщо зважити на те, що протягом першого року вторгнення гральний бізнес продовжував отримувати надприбутки, в тому числі і завдяки онлайн-іграм військових, це можна назвати нечесним бізнесом на крові.
Враховуючи річну оцінку оберту грального бізнесу у 180 млрд грн, радіти, що за пів року державі сплатили «рекорд» розміром у 3 млрд, може тільки той, хто не вміє рахувати. Навіть за мінімальними ставками, це втричі менше, ніж положено за законом.
Натомість нам пропонують тішитися тому, що хоч щось дали державі. А за умови, що головний лобіст цього бізнесу сидить на Банковій, повноцінного оподаткування гралки, навіть в умовах війни, не буде. Будуть трусити ФОПи і малий бізнес.
