ЗСУ перехоплюють ініціативу. Які фактори ускладнюють український контрнаступ

У своїх прогнозах «аналітики» Інституту посилаються на інформацію начальника розвідки Естонії полковника Марго Гросберга, який днями заявив про те, що в найближчий тиждень наступу не буде. Своєю чергою видання Wall Street Journal 17 червня повідомило, що ЗСУ «здебільшого призупинили наступ в останні дні» через те, що командування переглядає тактику.

«Ці повідомлення узгоджуються з нещодавніми спостереженнями ISW щодо масштабу локалізованих українських контратак на півдні та сході України», — йдеться в повідомленні Інституту вивчення війни.

Натомість, контрнаступ української армії, про який останні тижні так часто говорили, фактично не припинявся. Днями президент Володимир Зеленський виступаючи на спільному брифінгу з прем’єром Канади Джастіном Трюдо, підтвердив початок контрнаступних операцій ЗСУ. Глава держави тоді обмежився лише загальними словами, без деталей, на якому саме етапі перебувають наступальні дії Сил оборони України.
«Контрнаступальні та оборонні дії відбуваються в Україні, але на якій стадії я не говоритиму докладно. Я щодня у зв’язку з нашими командувачами за різними напрямками, всі налаштовані позитивно», — сказав Зеленський.

З інформації, яку надає Генштаб, відомо, що активні дії проводяться на території Донецької та Запорізької областей, але, «гарячими» можна вважати п’ять напрямків.

В ході двох тижнів наступальних дій на Бердянському та Мелітопольському напрямках за вказаний період підрозділами ОСУВ «Таврія» було звільнено 8 населених пунктів: Новодарівку, Левадне, Сторожеве, Макарівку, Благодатне, Лобкове, Нескучне, П’ятихатки.

На проблеми окупантів вказує на те, що після підриву Каховської ГЕС російське командування розпочало перекидання частин та з’єднань з Херсонської області на Запорізький та Донецький напрямки.

Така передислокація значно посилить російське угруповання під Запоріжжям. На Запорізький напрямок у район Оріхова перекинуто підрозділи 22-ої та 45-ої бригади спецпризначення плюс — підрозділи 291-го мотострілецького полку.

Водночас слід визнати: окупанти за понад рік перебування на наших територіях часу не гаяли та набудували чимало укріпрайонів та ліній оборони з чисельними мінними полями.

Противник за час свого перебування вибудував на окупованих територіях три лінії оборони. Це досить серйозні укріплені рубежі, які українським воїнам доведеться брати. Система цих укріплень має комбіновану структуру.

Перша лінія оборони, як правило, складається з мережі взводних опорних пунктів, які виконують здебільшого спостережно-загороджувальні функції для підготовки до подальшого вступу в дію другої лінії оборони.

А ця сама друга лінія є вже більш серйозною. Її самі росіяни називають «лінія Фаберже». Вона насичена загородженнями типу «зубів дракону». А головне — мінними полями. Мінні загородження там дуже серйозні. При чому найбільше їх спостерігається на Запорізькому напрямку.
Через все це на певний момент загальмувалося просування нашої техніки. Головне завдання таких зупинок для ворога полягає в тому, щоб дати можливість відпрацювати по цілях артилерії та авіації. Йдеться про те, що ці загородження непрохідні. Це просто унеможливлює швидкий прорив.

Ну, а слідом за цими укріпленнями вже йдуть фундаментально підготовлені позиції, які «закатані» в бетон: ДОТи та інші вогневі оборонні інженерні споруди. Адже рік часу у них був для того, щоб ретельно підготуватися.

Тому з огляду на те, що зараз відбувається на лінії зіткнення, то це перший етап наступу.

ЗСУ фактично працює ротними підрозділами за декількома напрямками. Це триватиме певний час, і те, що зараз відбувається, це ще не контрнаступ, а розвідка боєм.

У цій так званій розвідці ми намагаємося намацати місця для можливого прориву, створити плацдарми, а там все буде залежати від характеру оборонних позицій окупантів: чи будемо ми розширювати плацдарм у бік, чи будемо прориватися на оперативну глибину у 20−40 кілометрів та все інше.

Примітно, що з моменту надання Україні Storm shаdow її Збройні сили змінили свою тактику завдання ударів по тилових запасах противника. Тепер акцент перенісся на ліквідацію оперативних резервів. Тобто це ті резерви, які перебувають у ворога за спиною на відстані до ста і більше кілометрів, які вони бережуть і які у них певною мірою є в обмеженій кількості.

Ці резерви, до речі, побудовані та розташовані теж в декілька ешелонів. Однак дальність ураження британських ракет дозволяє досить ефективно нівелювати цю ситуацію.

При цьому варто відзначити активне використання окупантами авіації. Це робиться для того, щоб стримати темпи просування українських військ і підтримати темп вогневого валу противника.

Британська розвідка припускає, що російські війська тимчасово отримали перевагу у повітрі на півдні, оскільки з початком контрнаступу України туди перекинули додаткові ударні гелікоптери.

Цю тактику авіаударів росіян можна було б унеможливити за рахунок передачі нам літаків F-16. Про що українська сторона повідомляла партнерів. Оскільки фактично при наступі мовиться про лобовий характер атак і штурми трьох ліній укріплень.

Можна дорікнути нашим західним партнерам, які свого часу переконували, що достатньо дати ЗСУ засоби ППО, зокрема малого та середнього радіуса дії, для того, щоб відбувся успішний характер контрнаступу.

А практика показала, що це було помилкове бачення ситуації, і ми, на жаль, стали заручниками упередженого ставлення в моменті надання Україні F-16 на момент проведення контрнаступальних операцій.

Водночас варто звернути увагу на те, що під час контрнаступу українським Силам оборони доведеться ліквідовувати безліч мінних загороджень різного типу, долати природні ландшафтні та водні перешкоди.

А в цьому головна роль приділятиметься вибудованій системі роботи різноманітної інженерної техніки: машинам розгородження, наведення понтонно-мостових переправ тощо. Ця техніка частково була в запасі ЗСУ, а частину нам передали союзники.

Саме інженерна техніка відіграватиме основну роль. Серед неї досить не погані машини УР-77. Вони є у нас на озброєнні для розмінування мінних полів.

Отже, маховик контрнаступу ЗСУ потрохи розкручується. Не варто чекати, що він буде швидким. А те, що дієвим, — точно.

Тим часом наші союзники говорять про те, що чекати повноцінного наступу залишилося недовго.

«У найближчі кілька днів ми маємо чекати великої атаки у тій чи іншій частині Донбасу», — заявив голова оборонного комітету парламенту Великобританії Тобіас Еллвуд, закликавши до обережності всіх, хто вважає, що в Україні «все закінчиться дуже швидко».

Він додав, що українська армія проводить «зондуючі та формуючі операції», а «основний фронт українського потенціалу все ще знаходиться в резерві, готовий до цієї одиночної атаки.