Передплата 2024 «Добрий господар»

Каюсь. Я недооцінив жалюгідність путіна

І покаранням для мене за це став поганий сон з суботи на неділю із кульмінацією о 4 ранку. Чому ж завжди то 4 ранку…

Але ж парадокс. Для мене, людини, яка народилась і прожила все життя у Києві свято «день Києва» менш важливе, ніж для путіна. Я згадав про свято десь в кінці тижня із думкою «ну день Києва і день Києва», а путін готувався, щоб в ніч з суботи на неділю здійснити наймасштабнішу атаку шахедами на столицю. Знаючи, що ніякої військової мети цим не здобуде. А просто щоб зіпсувати сон киянам. А значить і зіпсувати свято.

Єдина мета життя путіна тепер — це псувати життя українцям. Єдина мета його клятого СВО — це зіпсувати життя українцям. І все. Тому всі ці не зрозумілі демілітаризація і денацифікація, яку навіть самим росіянам так і не пояснили — що воно таке. Просто тому що путін не може вийти в телевізор і заявити «я найжалюгідніша людина у світі, я і є сама жалюгідність, а тому, за те, що вони не здалися, єдиною метою мого існування і існування росії відтепер буде псування життя українцям».

Він як нестерпний сусід, якого іноді можна побачити у вашому будинку. Невдаха, який живе сам і доживає своє життя, забутий родичами і друзями, що всю свою енергію спрямовує на те, що заважати жити нормальним життям іншим мешканцям. От так і путін. Тільки цей сидить на золотому унітазі. Але що не робить його менш жалюгідним.

40 шахедів на день Києва. Важка ніч у ППО. Нервова ніч у киян. Але ніч минає. І настає світлий день. Наповнений життям всупереч всьому. Відображаючи споконвічну боротьбу добра і зла. Темряви і світла.

А путін так і залишиться жалюгідним. Людиною, яка хотіла стати найвеличнішим лідером росії у підручнику історії. А стала найжалюгіднішим диктатором в історії.

І в бункері путіна не важливо, чи настав вже ранок. Бо там завжди темрява. Бо це бункер жалюгідності.

Джерело

Схожі новини