Вперше без путіна. Які переговори провів Сі Цзіньпін
Лідери країн Центральної Азії — Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменистану та Киргизстану — прибули до Сіаня, на перший в історії саміт «Китай — Центральна Азія»
Голова КНР Сі Цзіньпін зустрічав їх із властивою китайському протоколу помпою, з танцями та банкетом. Все мало продемонструвати, що в Сіані, цій стародавній імператорській столиці Китаю, приймають важливих гостей, — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.
Для голови КНР зустріч у Сіані справді має особливе значення. По-перше, саміт відбувається практично одночасно із зустріччю лідерів «Групи семи» в японській Хіросімі.
Китай не є учасником цього неформального клубу представників розвинених економік демократичного світу. Але Сі Цзіньпін прагне довести, що є лідером регіональної політики і з ним у будь-якому випадку доведеться рахуватися. Тим більше, що тільки країнами, які представлені на зустрічі, інтерес Китаю не обмежується.
Нещодавно голова китайського зовнішньополітичного відомства Цінь Ґан провів у Пакистані безпрецедентну тристоронню зустріч за участю міністра закордонних справ Пакистану Білавала Бхутто Зардарі та глави зовнішньополітичного відомства режиму «талібів» у Афганістані Аміра Хана Муттакі. І це — ще одна заявка на регіональне лідерство.
Ще один важливий привід — наголосити на зменшенні впливу росії в регіоні Центральної Азії — тому самому регіоні, який ще недавно у Москві самовпевнено називали «м'яким підбрюшшям» кремля.
Так, 9 травня всіх лідерів, які прибули тепер до Сі Цзіньпіна, ми могли бачити на параді разом із володимиром путіним. Але така колективна зустріч із російським президентом — це буденність, як і зустрічі у форматі росія — Центральна Азія. А ось саміт лідера Китаю із центральноазійськими президентами, на якому немає володимира путіна, відбувається вперше в історії.
Здавалося б, Сі Цзіньпін міг би використати для багатостороннього спілкування із центральноазійськими президентами зустрічі Шанхайської організації співробітництва (ШОС), але у Пекіні вирішили розробити спеціальний формат. Без путіна.
Втім, уже на нещодавньому саміті Шанхайської організації співробітництва у Самарканді путін виглядав не лідером, а пересічним учасником зустрічі. Натомість центральноазійські президенти сприймали як безперечного лідера саміту саме китайського гостя.
Велике враження на спостерігачів у регіоні справив і той факт, що свій перший закордонний візит після пандемії Сі Цзіньпін здійснив не кудись там, а до Казахстану. На переговорах із президентом цієї країни Касим-Жомартом Токаєвим голова КНР заявив про гарантії суверенітету та територіальної цілісності Казахстану. На тлі регіонального занепокоєння майбутнім, яке виникло після нападу росії на Україну, це були не просто ввічливі слова.
Демонстрація порозуміння з Токаєвим, колишнім співробітником радянського посольства в Пекіні та знавцем китайської мови, продовжилася і під час цьогорічного саміту. Токаєв приїхав до Сіаня за день до його початку та провів із Сі Цзіньпіном двосторонні переговори. Але насправді це були не переговори, а свято, бо ж у день зустрічі президенту Казахстану виповнилося 70 років, і він хотів відзначити ювілей у товаристві китайського лідера.
Близьке до керівництва КНР видання South China Morning Post у репортажі про ці переговори спеціально зазначило, що Сі Цзіньпін зустрічається з політиком, який не побоявся кинути виклик самому володимиру путіну і нагадало про виступ Токаєва на Санкт-Петербурзькому економічному форумі, коли він заявив про невизнання суверенітету так званих «народних республік» (угруповань «ДНР"/"ЛНР», що діють на окупованій росією частині Донбасу — ред.) у присутності російського президента.
Провів голова КНР і двосторонні переговори з главою іншої важливої центральноазійської країни — узбецьким лідером Шевкатом Мірзієєвим, який щойно добився «обнулення» президентських термінів і можливості правити до 2040 року.
Головне значення цих переговорів і самого саміту в Сіані — послаблення впливу росії в регіоні. Путін загруз у своїй авантюрі в Україні, і китайський лідер поспішає зайняти його місце і остаточно витіснити росію з Центральної Азії.
