Чого хочеться після цих довгих 14 місяців
Є сподівання, що росіяни теж сьорбнуть війни вдосталь
Єдине, чого я хочу після цих довгих 14 місяців — це справедливість у біблійному значенні слова. Око за око, зуб за зуб.
Я розумію, що це важко досяжне бажання, але я сподіваюся, що вони теж сьорбнуть війни вдосталь. По самі ніздрі. І захлинуться в крові, лайні, розрусі та горі, які з собою принесли.
Я — атеїст, я знаю, що бога немає, але якби він був, він би мене зрозумів.
Я не про помсту зараз говорю — я говорю про відплату за скоєне.
Те, що все це називається «російською весною», погано характеризує зовсім не весну, а тих, хто її поганить своєю присутністю.
