Що означає візит Макрона в Пекін
Це для нього шанс
Макрону критично потрібен успіх на фоні протестів французів проти пенсійної реформи. Успіх у сфері внутрішньої політики поки не проглядається, тому без зовнішньої ніяк.
Сьогоднішній візит Макрона в Пекін це для нього шанс. Для нас теж, але також і низка ризиків. Макрон їде не один — він запросив президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн. Мета зрозуміла — Макрон хоче говорити від імені Європи. Китай це більш ніж влаштовує — йому не подобається колективний Захід і те, що наша війна з рф власне його вперше за багато років зміцнила. Китай впевнений, що змагання зі США розгортається, але зовсім не хоче, щоб це було змагання з колективним Заходом. Чим менше солідарності всередині Заходу, тим для Китаю краще.
Власне, як і для путіна. А для нас — з точністю до навпаки. Вести із Сі розмови про геополітику, звісно, можна і навіть потрібно.
Розуміючи, що Китай розуміє мову балансу сили і ніяку іншу. На фоні поїздки президента Тайваню в США і зустрічі зі спікером Конгресу з прогнозовано роздратованою реакцією Китаю у Макрона є вибір: грати «окрему європейську» карту або «західну». Від торгівлі до безпеки, адже Австралія вибрала американські атомні підводні човни замість французьких і з цього почалася співпраця США, Австралії та Великобританії навколо стримування Китаю, щонайменше формально. Тому спокуса зіграти «європейську» карту є.
Говорити із Сі годинами як з путіним не вдасться. І це теж добре.
