У вересні минулого року були пошкоджені вибухами три з чотирьох гілок газогонів, що набули назву сумішшю німецького та англійського слів Nord Stream

росія експортувала до Європи максимумі 170 мільярдів кубів. Тож української газотранспортної системи було достатньо, щоби експортувати увесь російський газ до Європи. Принаймні у разі наглої потреби, бо у мирні часи частина газогону має бути зарезервована за іншими експортерами, аби не було монополії на транзит газу.

А ще додатково є маршрути для російського газу Білоруссю та Туреччиною. Разом з українськими газогонами — це більш ніж достатньо, щоби експортувати увесь російський газ, який тільки можна уявити. Без усяких Північних потоків. І тільки при спробі захопити Україну, створюється загроза російському експорту, бо під час війни українські газогони можуть бути пошкодженими або повністю виведеними з ладу. Тоді дійсно постає потреба у газогонах Північний потік. Тому росія і напала на Україну, дочекавшись, коли Північний потік-2 було фізично збудовано.

У листопаді 2022 року росія звинуватила Велику Британію у пошкодженні газогонів Північний потік.

А кілька днів тому російське МЗС передумало і звинуватило США. Цьому передувала стаття американського журналіста Сеймура Герша. Цей поважний пан, якому виповнилося 85 років, колись здобув Пулітцерівську премію за розслідування подій в’єтнамської війни. То ж з точки зору проведення «рекламної кампанії» для російського наративу про причетність уряду США до вибухів Герш є вдалим вибором. Для чого ці звинувачення урядів Британії, а потім і США? Щоби налякати постачальників газу можливою диверсією росії на інших газогонах, як помсту за вибухи на Потоках. росія побачила, що заморозити Європу цієї зими скороченням своїх поставок газу вже не вийде. Дід Мороз був цього опалювального сезону не на боці росії. Тепла зима залишає у підземних сховищах Європи більш ніж достатньо газу, про що свідчить різке падіння цін на європейському газовому хабі ТТF.

Вже припущення такої диверсії, не кажучи про саму диверсію, сприяє підвищенню ціни на газ, що вигідно росії.

Тож російське відомство пана Ріббентропа, того самого у якого знайшли домішки крові Геббельса, запустило чергову інформаційну диверсію.
Що ж достеменно відомо на сьогодні про вибухи на газогонах Північного потоку, які сталися у вересні 2022 року? Уряди Швеції та Данії, у територіальних водах яких сталася ця подія, впевнено стверджують, що це була диверсія, а не аварія, тому що у місцях пошкоджень знайдені сліди вибухівки. А от хто і як це зробив, висновків немає. Є багато припущень, виходячи зі старої римської мудрості: «Шукай кому це вигідно».
Фантазії пана Герша виходять з того, що адміністрація президента Байдена налякалася можливості використання Потоків, як зброї з боку росії, і вона у червні минулого року дала дозвіл американським водолазам встановити вибухівку на газогонах, яка була дистанційно підірвана у вересні.
Ця казка сильно нагадує «Протоколи сіонських мудреців», написані у кабінетах російської охранки. Стиль той самий: не дуже дружить зі здоровим глуздом, але дуже добре запам’ятовується обивателем. Ось переклад фрагмента «шедевра» пана Герша:

«Президент Байден і його зовнішньополітична команда — радник з питань національної безпеки Джейк Салліван, держсекретар Тоні Блінкен і Вікторія Нуланд, заступник держсекретаря з питань політики — висловлювали гучну та послідовну ворожість щодо двох трубопроводів, які проходили пліч-о-пліч під дном Балтійського моря від двох різних портів на північному сході росії біля кордону з Естонією, проходячи поблизу датського острова Борнхольм перед тим, як закінчитися на півночі Німеччини.

Прямий маршрут, який обминув будь-яку потребу транзиту через Україну, був благом для німецької економіки, яка користувалася надлишком дешевого російського природного газу — достатнього для роботи своїх заводів і опалення будинків, а також дозволяла німецьким дистриб’юторам продавати надлишок газу на прибуток по всій Західній Європі. Дії, які прослідковуються аж до адміністрації президента США, порушили б обіцянки США мінімізувати прямий конфлікт з росією. Секретність була важливою".

Схопили головну думку? Потоки — це чисто комерційний проєкт на благо всієї Європи. Тобто їхнє будівництво не було підготовкою до захоплення України. Втім, поточна війна з усією переконливістю свідчить, що Потоки були збудовані, щоби в разі пошкодження української газотранспортної системи під час нападу росії на Україну, російський газ без перешкод прямував до Німеччини.

Схопили другу думку цього абзацу? Уряд США мав не втручатися у напад росії на Україну, тому що він мав міфічне зобов’язання, вигадане російською охранкою, не конфліктувати з росією. Замість цього ці «змовники», що згадуються на початку абзацу, таємно (а як же ж іще!) підготували диверсію проти Потоків, що були «порятунком» для всієї Німеччини та Європи.

Як на мене, в самої росії були більш поважні та приземлені мотиви для диверсії на газогонах у вересні минулого року. По-перше, росія порушила існуючі контракти про поставки газу до європейських партнерів. Це загрожувало судовими позовами та великими штрафами. Щоби позбутися судових позовів треба було влаштувати форс-мажор, бо у контрактах позначено, що у разі форс-мажору, росія не несе відповідальність за порушення контракту.

По-друге, росія була зацікавлена у підвищенні цін на газ, щоби санкції, які призводили до скорочення обсягу поставок, несильно вплинули на прибутки. Вища ціна на газ компенсувала зменшення обсягів продажу. Ніщо так добре не сприяє підвищенню цін на енергоносії у короткій перспективі, як велика диверсія на шляхах транспортування.

По-третє, у вересні вже стало зрозумілим, що 170 мільярдів кубів на рік росія ніколи не буде постачати до Європи. Скоріше, середньорічні поставки будуть на рівні 50−60 мільярдів кубів, тож пошкодження газогонів аж ніяк не вплине на російський експорт газу до Європи.
Звісно, наші припущення є тільки припущеннями, бо слід дочекатися висновків офіційного розслідування, яке може тривати ще деякий час, як ми це бачимо у випадку суду щодо ураження малайзійського цивільного літака.

Але відсіч російській пропаганді слід давати вже.