Як іноді витівка може коханому зіпсувати все
Розповім історію
Люди дивуються із щасливої (ненадовго) іменинниці зі Львова, яка отримала в подарунок перепустку на проїзд площею Ринок! Мовляв, якою треба бути … щоби викласти відео в мережу! Те що, для неї за щастя, отримати картонний привілей, нікого не цікавить? Але то таке! До речі! Молодці в Департаменті патрульної поліції, відреагували миттєво! Браво, Євгеній Жуков.
Розповім історію про те, як іноді витівка … може коханому зіпсувати все.
1991 рік. Західна група військ. Німеччина. Для кожного радянського офіцера, це було своєрідне Ельдорадо. Зарплатня орієнтовно 600−700 дойчмарок. При чому вже так звані «бундеси», тобто західні грошові знаки. В доларах це було 400−500 баксів. (Зарплатня на заводі сягала 3−5 доларів). Окрім цього ще капала зарплата в рублях на так звану «книжку». У відпустку офіцери та прапорщики, їхали на придбаній автівці завантаженій телевізором, музичним центром, відеомагнітофоном і купою дефіцитних лахів. Найбільш великим покаранням для офіцера — відправитись в Союз, який вже тріщав по швах.
Дві дружини офіцерів, доки їх чоловіки були в наряді, взяли в крамниці декілька пляшок лікеру. Вдарили по градусах і нічого іншого не вигадали, як зателефонувати через комутатор додому командиру бригади. Ну і поспілкувались з його дружиною на тему, де вони бачили її, а також його, себто комбрига. Розмова, як потім виявилось, була дуже багата на різні армійські епітети. Телефоністки на комутаторі доки здогадалися перервати «теплу» бесіду, почули та запам’ятали кожне слово.
Чоловіки, нічого не підозрюючи, ввечері міняються з нарядів і обох одразу викликають до начальника штабу бригади! Документи в зуби і «двадцять чотири години на виїзд до нового місця служби». Х*р зна куди, десь за Урал. В повну ср*ку. Довго потім бігали дружини від чоловіків асфальтованими доріжками військового містечка, але вже було пізно…
