Як путін втрачає останню надію, або Коли кінець війни
На це питання найбільш точну відповідь можуть дати ЗСУ — коли буде Перемога, тоді і буде кінець війни
Перш ніж відповісти на це надзвичайно важливе питання, яке є головним для українського народу — коли кінець війни, пропоную повернутись до початку лютого минулого року.
На кордонах з Україною путін щодня збільшує свої війська. Формуються все нові і нові штурмові ударні бойові підрозділи, накопичується величезна кількість бронетехніки, велика кількість бойової авіації передислоковується на польові аеродроми.
Багатотисячна військова армада другої армії у світі завмерла напоготові і чекала наказу про початок воєнної агресії проти України.
А в цей час за багато тисяч кілометрів від кордонів України і готових до штурму путінських військ, відбулась надзвичайно важлива подія — переговори путіна і лідера КНР Сі Цзіньпіна. Формально ця зустріч стосувалась двосторонніх відносин, а візит путіна був присвячений відкриттю в Пекіні Олімпійських Ігор.
Безумовно, найбільш обізнані люди усвідомлювали, яка головна мета цього візиту. Ми ще не маємо достатніх доказів того, що саме китайський лідер Сі Цзіньпін благословив путіна на цю війну. Не можна виключати і того, що путін лише проінформував Сі Цзіньпіна, як стратегічного партнера, про своє рішення розпочати війну. Але, в будь-якому випадку, Сі Цзіньпін не зупинив агресивні плани путіна, без сумніву усвідомлюючи до яких катастрофічних наслідків ця авантюра може призвести. Можливо, саме Сі Цзіньпін підштовхнув путіна розпочати цю війну, навмисно вселив в нього помилкову надію протягом декількох днів отримати у війні перемогу.
Мабуть, ніхто не сумнівається, що Сі Цзіньпін був зацікавлений у тому, щоб путін пішов війною на Україну. Ця війна давала Китаю і його лідеру величезні преференції. Головна з яких — у разі невдачі, повна дискредитація і ослаблення путіна та втрата рф статусу світової країни. Сі Цзіньпін розраховував у такому разі зайняти місце росії і стати повноправною світовою державою, разом з США.
Нагадаємо, що ця зустріч відбулася 4 лютого 2022 року, за 20 днів до війни.
Якби там не було, можна не сумніватись, що рішення про початок війни з Україною путін ухвалив остаточно саме під час зустрічі з Сі Цзіньпіном. Він готував себе на роль світового лідера, і саме це відбувалось на фоні підготовки до історичного XX з’їзду Компартії Китаю, на якому він повинен отримати імператорські повноваження.
путін, отримавши благословіння китайського лідера, повернувся в росію і вже ніхто і ніщо не могло його зупинити — війна з Україною стала фактом. Згадаймо першу реакцію Китаю на цю путінську агресію. Вона була не справедлива щодо жертви агресії. Всі рішення і дії Китаю на міжнародній арені, в ООН, заяви вищих керівників Китаю свідчили про те (хоча формально Китай залишався нейтральним), що тут виправдовують путіна. Китай максимально ефективно почав отримувати величезну економічну вигоду із війни, оскільки росія була піддана жорстким санкціям. Особливо склалось катастрофічне становище щодо російських вуглеводнів і природного газу.
Китай, вміло скориставшись ситуацією, фактично за безцінь скуповує природне багатство росії. Сі Цзіньпіну, напередодні з’їзду партії, вдалося не допустити військового конфлікту з Тайванем, який міг перерости в затяжну війну й істотно вплинути на рішення з’їзду.
І напередодні цього з’їзду і на самому з’їзді риторика китайської влади щодо війни путіна з Україною фактично не змінювалась. Нейтралітет. Але коли путін почав погрожувати світу ядерною зброєю, Сі Цзіньпін зробив відповідну заяву, і путін вилучив із свого лексикону ядерний шантаж.
А що XX з’їзд Компартії Китаю? Що він дав Сі Цзіньпіну?
Велика увага світових ЗМІ була прикута до надзвичайної події, яка відбулася вже в самому фіналі з’їзду — після того, як делегати проголосували за новий склад ЦК, колишнього генсека і батька китайського економічного чуда Ху Цзиньтао, який десять років керував країною і партією, вивели референти під руки із президії Зали народних зібрань.
Не будемо вдаватись в мотиви цієї незвичайної події, яка потрапила в об’єктиви телекамер і яку побачив увесь світ. На мій погляд, ця подія має великий і глибокий символізм, який зводиться до того, що починається ера нового Китаю на чолі Великого Сі, який отримав імператорські повноваження. Великий Сі — назавжди. Китай вступає в найбільш складний період з часів початку реформ Ден Сяопіна. Багато факторів внутрішніх і зовнішніх, які забезпечували Китаю грандіозні успіхи, більше не діють. Населення Китаю стрімко старіє, джерела економічного росту вичерпали себе, і тепер Китай переживає серйозні економічні потрясіння. За оцінками аналітиків, ВВП Китаю цього року може впасти до 3,5 — 4 відсотків, а деякі навіть прогнозують 0−2 відсотки. В таких умовах концентрація влади в єдиних руках, яку Сі Цзіньпіну вдалось отримати після з’їзду, ставить перед ним надзвичайно складні завдання. Під його керівництвом планується перетворити Китай до 2049 року у найбільшу світову державу. Якщо це вийде, то світ де-факто буде однополярним, і головним полюсом повинен стати Китай. Півторамільярдна держава стала країною однієї людини.
Але — це внутрішні питання, а на міжнародній арені лідер Китаю буде намагатись стати дійсно світовим.
В цьому контексті нас, українців, найбільше цікавить питання, як Китай і його лідер мають намір будувати свою політику щодо війни між Україною і росією після тих рішень, які прийняв з’їзд.
Про Україну і війну на з’їзді мало говорилося, навіть США теж було приділено незначну увагу, але це не означає, що до цих питань немає інтересу. Навпаки, взаємовідносини між США і Китаєм мають надзвичайно важливе значення, особливо з огляду на серйозні проблеми, що виникли в китайській економіці. Саме ці проблеми і спонукали змінити дещо войовничу риторику на значно більш толерантну. І це зрозуміло, оскільки товарообіг між Китаєм і США за минулий (2021) рік становив майже один трильйон доларів. США відіграють величезну роль і мають високий вплив на китайську економіку. Достатньо сказати, як тільки США ввело санкції проти росії за її агресію проти України, Китай вимушений обмежити експорт в Росію великої гами товарів, особливо військово-технічного характеру, щоб не нарватися на відповідні санкції. Ці санкції для Китаю матимуть дуже негативний вплив, а за деякими оцінками провідних аналітичних центрів — катастрофічні наслідки.
А тепер, коли кінець війни?
Неупереджений аналіз останніх подій і рішень, які були прийняті у Вашингтоні, Берліні, Лондоні, Парижі, в НАТО і ЄС — можна зробити висновок, що міжнародне співтовариство однозначно ухвалило рішення про військовий розгром путінської армії збройними силами України. Час, коли колективний Захід утримувався від допомоги Україні в тих обсягах і з тією номенклатурою, які повинні забезпечити поразку рф на полі бою, пройшов. В контексті цієї нової політики, перш за все США, більше не будуть стримувати надання Україні наступальної і високоефективної зброї.
Американська влада разом зі своїми партнерами нарешті усвідомила, що будь-які переговори з путіним про завершення війни не мають жодних перспектив, оскільки поразка у війні — це смерть путіна. В зв’язку з цим, є надзвичайно важлива позиція Китаю і Сі Цзіньпіна, оскільки путін ще продовжує сподіватись на військові поставки із Китаю, які можуть змінити війну і врятувати путіна. Не випадково путін намагається розширити співпрацю з Китаєм, особливо у військовій сфері, оскільки йому необхідні значні військові поставки. Саме тому, вже після з’їзду між путіним і Сі Цзіньпіном відбулася серйозна розмова. Але, зважаючи на те, що адміністрації путіна і Сі Цзіньпіна дали абсолютно протилежну оцінку тим переговорам, які відбулися, то можна припустити, що Великий Сі, більше не хоче підтримувати авантюру путіна у війні з Україною. Саме тому китайська сторона навіть не згадала про подальше військове і військово-технічне співробітництво з рф. Декілька днів тому Сі Цзіньпін змінив Ван І на посаді Міністра закордонних справ, який багато років очолював зовнішньополітичне відомство Китаю. Він відзначався великою прихильністю до росії. Формально Ван І зайняв більш високу посаду в китайській ієрархії. Але зважаючи на те, що новий міністр найбільш наближений чиновник до Великого Сі, американський напрямок буде безпосередньо здійснювати Сі Цзіньпін. Зміна міністра — це звичайне явище, воно було прогнозовано в контексті нового курсу Китаю. Але привертає увагу до себе той факт, що новим міністром став посол Китаю в США Цінь Ган. Великий Сі визначив головного стратегічного партнера — США. Заради співпраці з США і усунення тих негараздів, які існують у відносинах Китаю і США, Китай більше не буде підігрувати путіну на міжнародній арені.
путін втрачає останню надію на своє спасіння. Тільки Сі Цзіньпін міг би його врятувати, але це може стати катастрофою вже для самого Великого Сі. Можна припустити, що Сі Цзіньпін свій вибір зробив.
Це значний успіх американської дипломатії, який матиме позитивне значення для переможного завершення українсько-російської війни.
Шлях до нашої Перемоги відкритий.
Коли буде кінець війни? На це питання найбільш точну відповідь можуть дати ЗСУ — коли буде Перемога, тоді і буде кінець війни.
Можна було б більш менш точно дати прогноз, коли це станеться, але ситуація в росії набуває такого характеру, що завершення війни може відбутись несподівано. путін відчайдушно намагається утриматися при владі, але виграти війну вже не може. Та не він вже визначає майбутні наслідки війни.
