Коли ми переможемо?
Це головне питання для кожної української родини
Чому останнім часом хаймерси задвухсотили так багато орків?
Бо в Крим і на Донбас після необхідного злагодження прибули перші хвилі російських мобіків.
Ні, не тих тисяч нічому не навчених баранів, якими засипали поля перед Бахмутом і Марїнкою. А саме навчених новобранців, так би мовити — мобіків-pro.
Скільки їх?
путін призвав як мінімум 250 тисяч. 20−25 тисяч пустив на фарш, поки решта навчалися. Отже, ми маємо справу з 200−225 тис. поповнення окупантів.
Наскільки це критично?
Це проблема, але не біда. У цій війні жива сила є не головним фактором. Це війна артилерії, дронів та бронетехніки, якої у путіна не прибавляється. Саме тому ЗСУ полює за залізом ворога. Чим більше ми його знищимо, тим більше здується ворожа орда. А скільки буде солдат в окопі — питання третьорядне. Влучання снаряда в ціль порве 10 орків так само, як і 5.
Що попереду?
Прибуття великої маси мобіків-pro несе не тільки підвищення градусу боїв на Донбасі. Я думаю, що як тільки замерзне земля, путін піде на ще оду спробу великого наступу. Не вірю, що з Білорусі. При мінімальній підготовці оборони, тамтешні (рідні для мене) ліси — абсолютно непрохідні. А з минулого квітня там все серйозно укріплено.
Більш вірогідним є те, про що попереджав генерал Забродський: удар з Бєлгорода в обхід Харкова на Дніпро. З одночасним сильним тиском на Запоріжжя і Донбас.
Впевнений, що ЗСУ зламає і цей план. І будь-який інший. Але важливо психологічно усім бути готовими.
Бо Перемога — це не бравурні побрехеньки на марафоні, а повне напруження всіх сил. І не тільки ЗСУ. Час вже давно організувати трьохзмінну роботу оборонних підприємств та управлінців.
Коли ми переможемо?
Це головне питання для кожної української родини.
Виходячи з того, що удари російської артилерії вже впали з 10-кратної переваги до співвідношення 1:1, я вважаю, що у путіна залишилося засобів враження лише на останню зимову спробу наступу.
Далі ініціатива буде в руках ЗСУ і наших союзників.
2023-й буде роком нашої Перемоги.
