Брехня — це завжди вогонь по своїх
Я не бачив на війні зброї, яка б вбивала стільки як вбиває брехня
Ворог зазнав багато поразок через брехню, але великі втрати брехня робить і нам. Брехня завжди живе з нами, але тільки на війні ти бачиш, як неймовірно дорого вона коштує.
Коли стріляє ворог — ти розумієш, як від того ховатись. А брехня — це завжди вогонь по своїх.
Замість організації постійної аеророзвідки та видачі даних штурмовим групам брехня каже «йдіть, їх там мало», замість підготовки бійців брехня каже «десь треба знайти солдатів, які не втікають», замість ураження цілей з корегуванням брехня каже «ми відстріляли по координатах», замість розбору бою зверху вниз брехня каже «подивіться наші карти, тут все правильно», замість планування та управління брехня кричить: «Не сцитє!»
Брехня слабка, коли командири довіряють одне одному, думають, як покращити свої дії, і усі б’ються разом заради зрозумілої цілі.
Але брехня посилюється, коли керівники у команді починають бити одне одного скаргами та службовими розслідуваннями, а результатів від того не настає і відповідати за помилки ніхто не хоче.
Правда вимагає кропіткої праці, правда складна. Але щастя на війні в тому, що усі знають, як має виглядати правда. Це відео з коптера, як на шматки розлітається ворог, це полонені вороги, це знищена від прямих влучань техніка, це трофеї, це села та міста, звільнені внаслідок вдалої тактики. Вбиті та підтверджені на відео та фото вороги — і підрахунок наших втрат, який має бути в рази менше, ось це і є головний результат війни. Вбити ворога та врятувати своїх.
Як же важливо, щоб у будь-яких розбірках шукали не те, хто більше бреше, а спочатку те, хто та що саме дає результат. Хто робить правду, і хто на цю правду працює.
У нас чимало тих, хто робить правду кожного дня.
