А наводити порядок у судовій системі будемо, вже коли мечі перекуємо на орала?

16 лютого, за кілька днів до початку російської агресії, окружний адміністративний суд Києва розпочав розгляд заяви засудженого кримінального злочинця Віктора Януковича про поновлення на посаді президента України.

Ні, не думайте, що це жарт. Суддя Аблов, а також суддя Качур взяли до розгляду дві заяви кримінального злочинця про поновлення на посаді президента України. Відомо, що Віктор Янукович засуджений на 13 років за державну зраду. Цей вирок Януковичу Касаційний суд, тобто третій та останній у судовій ієрархії — Верховний суд України — залишив чинним без змін 6 грудня 2021 року.

Оскільки справу взяли до розгляду за спрощеною процедурою, суддя Аблов міг будь-якої миті ухвалити рішення про поновлення Януковича на посаді президента України, наплювавши на рішення вищої судової інстанції в державі.

З цього факту випливає кілька дуже неприємних питань:

1) В нас президента обирає український народ чи два одіозні суди: Конституційний суд та Окружний адміністративний суд м. Києва?

Нагадаю, що у жовтні 2010 року Конституційний суд України додав повноважень чинному президенту Януковичу. Суд не може додавати повноважень, він може вирішити, що якийсь документ не є чинним. Але якщо якийсь документ визнаний нечинним, це не означає, що посадова особа може собі додати повноважень. Янукович мав оголосити, що хоче йти на передчасні вибори або чекати чергових президентських виборів, щоби обиратися вже на більший обсяг повноважень, ніж ті, до яких він приступив у січні 2010 року. Але він просто додав собі повноважень, на які народ його не обирав. Це підпадає під статтю кримінального кодексу — узурпація влади народу.

Оце шахрайство, яке приховує той факт, що президент може виконувати свою посаду тільки у межах тих повноважень, які йому надав народ, було вигадане придворними юристами-наперсточниками. І воно не покаране судом до цих пір. Якщо би Верховний Суд України підтвердив факт узурпації влади Януковичем восени 2010 року, то й ніяких розмов про легітимність чи нелегітимність відсторонення його від влади не могло би існувати у природі.

2) Суд, який взяв до розгляду справу про поновлення Януковича на посаді президента України за кілька днів до російської агресії діяв самостійно чи координував свої дії з країною-агресором?

Звісно, нелегко довести у суді, що судді Окружного апеляційного суду м. Києва: Вовк, Аблов та Качур діяли спільно з російськими агресорами з метою усунення від влади чинного президента і поновлення на посаді засудженого за державну зраду. Щоби захистити цих суддів від вірогідної підозри у заколоті задля повалення законної влади, путін на днях зробив заяву, що відсторонення президента Зеленського від влади взагалі не було його метою. Тепер для повного щастя ще Янукович має зробити заяву, що у березні цього року, коли війська загарбника стояли під Києвом, він прилітав до Мінська просто на шпацерунок.

Як стало можливим, що суд нижчої, першої інстанції, набув такої політичної ваги, яка і не снилася Верховному суду України? І звідки цей суд має таку зухвалість, щоби не боятися відміняти волю народу? Адже стаття п’ята першого розділу Конституції України проголошує, що народ, а не судді є носієм вищої влади у державі. Окружний адміністративний суд м. Києва разом з іншими 26 адміністративними судами було створено 16 листопада 2004 року. Вже завдяки самому створенню адміністративних судів, Окружний адміністративний суд м. Києва набув перевагу перед усіма іншими окружними адміністративними судами, бо всі інші суди розглядають справи між громадянами з одного боку та місцевою владою з іншого. І тільки Окружний адміністративний суд Києва розглядає претензії громадян не тільки до Київської міської адміністрації, а і до вищих державних органів.

Ця недоробка законодавства вже дуже дорого коштувала державі, тому що керівники цього суду: Вовк та Аблов, які, до речі, навіть не відбули переатестації, перетворилися на ще одну гілку влади у державі.

Тож їх зараз п’ять: законодавча, виконавча, судова, а також «умовнотупицька» та «вовкова».

Обидва ці суди діють по суті поза межами судової системи України: Конституційний суд завдяки окремому, 12 розділу Конституції, який присвячений виключно цьому спеціалізованому суду. Хоча правосуддю України присвячений 8 розділ Конституції. Адміністративний суд м. Києва набув такої ієрархічної ваги завдяки наданій йому ексклюзивній юрисдикції. А саме ексклюзивного права розгляду претензій до вищих органів державної влади, а не до її представників на місцях чи до місцевих органів влади, як ми це бачимо у випадку решти 26 окружних адміністративних судів України.

Якщо ми хочемо мати три гілки влади, а не п’ять, то аномалії, які ми спостерігаємо втручанням Конституційного суду України та Адміністративного суду м. Києва безпосередньо у поточну політику, мають бути усуненими.

Обидва ці суди мають вписатися у ієрархію судової системи України виписаної у 8 розділі Конституції України.

Для цього питання між громадянами, з одного боку, та органами державної влади, з іншого боку, має вирішувати не територіальний адміністративний суд м. Києва, а безпосередньо Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду України. Закон дозволяє у окремих випадках цьому суду третьої інстанції виконувати функції суду першої інстанції. От і слід всі справи, що стосуються відносин громадян з Верховною Радою, Адміністрацією президента, Кабінетом міністрів України передати від Окружного адміністративного суду м. Києва одній з палат Касаційного адміністративного суду України. Тоді Окружний адміністративний суд м. Києва можна і не ліквідовувати. Завелика честь ліквідовувати суд через трійку суддів-Янучарів. Крім цих одіозних особистостей в суді працюють ще 46 суддів, які з честю будуть розглядати скарги громадян щодо Київської міської Ради та адміністрації.

Закон про воєнний стан не надає президенту права безпосередньо втручатися у справи судової гілки влади.

Але Верховна Рада має право внести поправки до законів і визначити, що судом першої інстанції для розгляду претензій громадян до вищих органів влади в Україні є Касаційний адміністративний суд України, а не Окружний адміністративний суд м. Києва

Тоді права всіх 27 окружних адміністративних судів України стають однаковими. Наразі ж виходить, що всі адміністративні суди першої інстанції є рівними, але один з них, є трошечки рівнішим за інші. Та й так трішечки, що стає по суті ще однією гілкою влади у державі.

Функції апеляційної інстанції у вирішенні спірних питань між громадянами та вищими органами державної влади може бути доручено Великій палаті Верховного Суду України, як це і передбачено законом для справ які розглядалися Верховним судом, як судом першої інстанції.

Щодо Конституційного суду України, то Верховна Рада може змінити Конституцію: прибрати розділ 12 і розширити розділ 8. До цього 8 розділу слід додати повноваження Конституційного суду України, який по суті має бути просто спеціалізованим судом, а не писаною торбою. Тоді всю судову систему України, як це і має бути, опишуть в одному розділі Конституції України.

Однією з причин, чому Захід надає нам зброю з певною осторогою є побоювання, що ця зброя може зненацька потрапити у руки Януковича, якщо «вовки» та «аблови» будуть продовжувати свою діяльність так, ніби нічого не трапилося.

Тому вдосконалення судової гілки влади слід впроваджувати вже тепер, а не після війни.