Дратує, коли кажуть: ми, українці, не могли вчинити інакше
Такі твердження знецінюють свободу волі, свободу вибору, особисту та національну відповідальність
Мене страшенно дратує, коли кажуть: ми, українці, не могли вчинити інакше у 1991, 2004, 2013, 2014, 2022, бо в нас особливий ген свободи, бо ми нащадки Русі, козаків, УПА, відсутнє вписати, непотрібне викреслити.
Подібні твердження знецінюють свободу волі, свободу вибору, особисту та національну відповідальність.
Ми могли вчинити не так.
Але ми вчинили так.
Ми могли вчинити не так. І ми вчинили не так, дуже не так в часи Руїни та у 1918−1919.
А в інші часи ми вчинили так, як треба. І це заслуга тих, хто вів перед у цьому виборі, заслуга активної меншості. Заслуга Народного Руху та студентів з першого Майдану на граніті. Заслуга помаранчевих революціонерів. Заслуга євромайданівців та Небесної сотні. Добровольців і волонтерів. Збройних сил України і всіх, хто їм допомагає. Дипломатів та журналістів. Активістів та підприємців. Місцевих лідерів та національних політиків.
Ми могли звернути не туди багато разів. І жодні гени би не допомогли. Ніщо не допоможе тому, хто відмовляється від відповідальності за майбутнє.
Але ми звернули туди. Подякуємо тим, хто були перші на цьому повороті й проклали борозну. Подякуємо собі.
Шануймося, бо ми того варті.
