Якщо на росіян не подіють похоронки, головну істину їм донесуть ЗСУ
Я сподіваюся, що у жителів росії увімкнеться мозок і вони не підуть воювати за маніакальне марення бункерного мерзотника. Нас штовхнули — ми пішли
Хоча історичний досвід показує, що ні колективне несвідоме, ні колективне свідоме у росії на події не впливало. Нас штовхнули — ми пішли. З року в рік. Зі століття у століття.
Можливо, похоронки вплинуть на швидкість кристалізації громадянського суспільства у вихолощеній багатовіковими диктатурами країні. Закриті труни. Вагони-холодильники із фрагментами тіл. Але й у такий розворот подій віриться ще важче.
Це може спрацювати лише у порівняно благополучних регіонах, де перспектива грошової компенсації за вбитого не пересилює горе від втрати. москва, пітер, новосибірськ — тут моральна вага похоронок значна. У кемеровських є**нях — це ні про що.
Але ми все одно спробуємо вбити якнайбільше тих, хто прийде зі зброєю до нашої країни. Тож, недорогі росіяни, не ображайтеся. Чим більше ваших поїде додому в мішку або згниє на наших полях, тим більше шансів, що до вас дійде: ми за мир і проти нацизму!
російського нацизму зокрема. Якщо для цього треба вбити 300 тисяч ваших солдатів — що ж, значить, ми постараємося їх вбивати доти, доки ваші матері та батьки не скажуть: «Годі!». Скажуть так переконливо, що кремль не зможе їм відмовити.
Тепер про «референдуми». Тут можна стисло. Можете підтертись їх результатами. Краще було б одразу друкувати бюлетені на туалетному папері. Нікого у світі не цікавлять «референдуми» на окупованих територіях. Нульова легітимність.
На тих, хто такі «референдуми» організовує, як і на тих, хто в них бере участь, чекає кримінальна відповідальність. І це ще не найгірше, що на них чекає.
