Єдина доступна форма політики сьогодні – це армія

Твоє виживання на війні – багато в чому питання випадковості. Підготовка може збільшити твої шанси. А ще злагодженість, взаємодія та досвід.

Але повномасштабна війна вносить у рівняння змінну, яку остаточно прорахувати неможливо. Свої міни. Чужі снаряди. Дружній вогонь. Рикошет. Розумних смертей не буває, але бувають безглузді та образливі. Якоїсь миті до цієї думки звикаєш.

Розмови про армію, що цілком складається з добровольців, хороші для мирного часу. Піхота має властивість закінчуватися – і мобілізація дістанеться тих, хто з армією пов'язувати своє майбутнє не планував. Права категорії С, курси такмеду та заняття з тактичної підготовки цілком можуть стати вашою інвестицією у майбутнє. У те саме, в якому ви носитимете піксель.

Політика – це суперечка про контури майбутнього. Насамперед про них сперечалися у телевізорах, на вулицях та на виборах. Тепер це все недоступне. Єдина доступна форма політики сьогодні – це армія. По-перше, лише вона визначає контури нашого майбутнього. По-друге, лише вона визначає контури кожної персональної біографії. Питання "а що ви робили після 24 лютого" ризикує стати досить популярним після війни.

І так. Не варто в пориві красномовності згадувати про "втрачене покоління". Ми станемо ним, лише якщо програємо. А ще не варто питати нас про те, як справи на фронті. Ми не знаємо. Можемо розповісти про свою ділянку, роту та командирів. Для решти у нас не вистачає допусків по секретності та зірок на погонах.

Ми не дуже схожі на героїв ваших улюблених бойовиків. Наші будні не виглядають, як ігровий процес із "Call of duty". Це війна артилерії, й автоматам у піхоті нерідко відведена роль кролячої лапки. Копати ви точно будете частіше, ніж стріляти, а від скоб і поліетилену користі буде більше, ніж від балістичних окулярів.

А ще армія – це гарна нагода перестати жити відкладеним життям. Тому що випадковості ніхто не скасовував. Що менше ти відкладаєш на завтра, то більше в твоєму житті буде сьогодні.

Джерело