Як знати, що в сьогоднішніх наративах від влади знову немає «шашликів»?

У всіх непростих питаннях, які знову порушує свіжа публікація The Washington Post, мене найбільше хвилює таке.

Якщо перед повномасштабним вторгненням влада вирішила приховати від країни правду (зараз не так важливо чому — 7 млрд, уникнення паніки, власна ірраціональна невіра у повномасштабний напад росіян чи хибна інформація від російської агентури в українській розвідці), на майбутнє нам важливо знати відповідь.

Як знати, що в сьогоднішніх наративах від влади знову немає «шашликів»?

Опис реальності війни чи, наприклад, ситуації з економікою всередині країни, який ми чуємо сьогодні — правдивий чи також прикрашений во благо і заради нашого святого спокою?

Це питання особливо турбує, якщо брати до уваги, що в солодкій патоці телемарафону «Єдині новини» практично усі співають одну узгоджену ноту.

Я проти нагнітання, звинувачень і взагалі проти внутрішніх чвар під час війни. Спочатку всі разом виживемо, а далі розберемось.

І тим більше це не пораженчєство. У статті у WP українська влада виглядає цілком нормально, не лаковано, але Ок.

Та нам також важливо знати, що уроки засвоєні. Що приховування правди, підміна реальності, якою б похмурою вона не була, призводить до ще більшої біди і людських втрат.

«Шашлики» убивають довіру, яка потрібна нам усім під час війни.

Картинка з "Детектор медіа", матеріал про те, депутатам якої фракції найчастіше давали слово в телемарафоні «Єдині новини» минулого місяця.

Джерело