П’ять викликів, які є ключовими для України на найближчі пів року

Країна не має права прогуляти місяць, який повинен стати основним у швидкому аналізі викликів і формуванні рішень, втілення на які залишиться хіба що вересень-жовтень. Отже, аналіз лише п’яти викликів, які є ключовими для України на найближчі пів року.

1. Виклик воєнний

Серпень є вкрай важливим місяцем для воєнної ситуації, оскільки на вересень росія планує проведення псевдореферендумів на окупованих територіях і їх анексії за кримським сценарієм. Відповідно контрнаступ вже буде трактуватися як «наступ на російські території» і може призвести до загальної мобілізації чи навіть застосування тактичної ядерної зброї.

Серпень - той період, коли ведення бойових дій не ускладнюються погодними умовами і коли якраз має підійти західне озброєння, проте противник все ж досі має суттєву перевагу в техніці.

Суспільство чекає контрнаступ, який публічно оголошували всі, кому не лінь. Натомість The Times пише про 25 тис. росіян, що готуються оточити Миколаїв. Плюс нас цілком можуть очікувати серйозні втрати у битві на Донеччині і наступ росіян на півдні. Вже за місяць командуванню треба буде вирішувати і питання ротації тих, хто пів року на передку. І явно втомився…   

Війна з лінією фронту у 2,5 тис. км - це надзвичайно складна і небачена за останні 70 років історія.   

2. Виклик економічний   

Українська економіка з очевидних причин йде в круте піке. Міжнародна допомога є далеко не такою значною, як сподівалися, натомість країна за умов відсутності інвестицій і зруйнованої логістики не може нормально функціонувати.

Сільське господарство, як основна експортна позиція, має величезні логістичні проблеми і   не може відвантажувати продукцію. Металургія, як друга позиція, зруйнована. Переробка, наприклад нафти, знищена, промисловість і машинобудування під постійними ракетними ударами.

Інвестицій в цих умовах бути не може. Логістика надто складна і дорога. Ринок суттєво звузився і купівельна спроможність теж. Друк грошей може вже в ближчій перспективі призвести до неконтрольованої інфляції.

Можна сказати, що запас міцності країни, що створювався непопулярними реформами з 2014 року, вичерпався. Проте, треба відзначити, що українська банківська система, попри надскладні обставини, виявилася дієвою і життєздатною.

3. Енергетичний виклик

Нікого не здивую, якщо скажу про найскладнішу зиму за всю історію незалежної України, яка нас чекає. Вперше немає ні запасів газу, ні запасів вугілля, які б бодай наближувалися до мінімально необхідних. Це означає, що сподіватися на теплову генерацію не доводиться.

Очевидно, що головна надія на досвід минулого року, коли країна пройшла зиму дивом - на працюючих всіх до єдиного атомних енергоблоках. Проте, зважаючи на окупацію Енергодару, Запорізька АЕС, можливо, буде переключена на російську систему, відтак, це значний мінус. Очевидно, що і споживання буде меншим - непрацююча промисловість і значно менша кількість населення.

Проте, є інша загроза - постійні ракетні обстріли об’єктів інфраструктури, які можуть залишити українські міста без світла і тепла. І це привід вже сьогодні максимально думати про вкладення в енергоефективність та нові технології - від сонячних батарей і накопичувачів, до банальних твердопаливних котлів і дров.

4. Демографія

Ця осінь може стати критичною з точки зору серйозної зміни демографії. Дітей, які підуть в школи за кордоном і зможуть там асимілюватися, буде вкрай складно потім повернути до України.

Поки за опитуванням Київської влади 70% дітей збираються повернутися до київських шкіл, але у випадку активізації воєнної ситуації, ці люди знов поїдуть, і вже з усвідомленою необхідністю пошуку роботи і т.д. Це вже буде значно свідоміша еміграція, аніж в лютому.

Далі вже буде питання виїзду чоловіків за кордон. На валізах сидять дуже багато - від представників робочих спеціальностей, до програмістів. За моєю інформацією, виїхали і не повернулися за програмою «Шлях» декілька сотень тисяч чоловіків, величезний відсоток з тих, хто мав повернуся ледь не під гарантії держави…

До завершення війни і усвідомлення її результатів відтік людей з України буде зростати. Кількість можливих втрат зараз лише пробують вгадати демографи, але серед них звучить цифра у 25-30 мільйонів…

Плюс загиблі… Про кількість нам не кажуть, але, очевидно, що це багатотисячні втрати… Чоловіків у найпродуктивнішому віці…

5. Політичний 

Україна - демократична держава за своєю суттю, і обмеження свободи українці переживають особливо гостро. Достатньо зауважити, що саме питання свободи і демократіі стали причиною двох революцій в країні. Нинішні обмеження пояснюються війною, але спокуса зловживати владою на тлі повної політичної керованості правоохоронними органами цілком може дестабілізувати внутрішню ситуацію.

До цього варто додати і повну руйнацію інституцій, які в час війни по суті були демонтовані. Хтось вважає це потребами реального часу і легко мириться з монополією Офісу президента на владу.

Але демонтаж місцевого самоврядування - це структурна проблема для існування держави.

Демонтований уряд і демонтований парламент - це ті інститути, які б мали брати на себе великий шмат роботи із розв'язання болючих питань, бути локомотивами зміни в економіці, готуватись до зими і т.д. Але які де факто не мають повноважень прийняти рішення. Жодні.

Врешті, це і призводить до того, що СБУ на всю країну поширює фейки як, наприклад, про ліквідацію «мільйонної ботоферми» чи проводить обшук за видобуток піску в 2017 році, насправді займаючись виконанням політичних забаганок… В час війни це означає мінус один інститут, що мав би виявляти загрози нацбезпеці, які надто очевидні. Але ні.

До цих викликів докладається серйозна втома від війни - як за межами України в світі, через величезний ріст цін на енергоносії, так і, зрозуміло, всередині країни…

На тлі цих викликів, звісно, є і втішні перспективи. Принаймні, українське суспільство тепер значно більш єдине в питаннях армії, віри і мови, тобто в глибинних і засадничих речах. Тому тепер всі основи для розвитку є. Залишилось здолати виклики, завершити війну і отримати ресурси…

Джерело