А Орбан знову проти...

Як розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, держави-члени Європейського Со­юзу “висловили готовність розпочати роботу над сьомим пакетом санкцій проти рф, щойно буде прийня­тий шостий пакет”. Це дуже добре, і було би просто пре­красно, якби не одне “але”. На жаль, узгодити шостий пакет антиросійських санкцій (після якого можна буде пе­реходити до підготовки сьомого) глави МЗС країн-членів ЄС не змогли.

Ключовим елементом шостого пакета санкцій проти рф має стати ембарґо (повна заборона) на купівлю росій­ської нафти. Саме експорт енергоносіїв дозволяє кремлю продовжувати війну проти України. Ембарґо на російське вугілля ЄС уже затвердив, ембарґо на російський газ іще попереду, а зараз на порядку денному – ембарґо на ро­сійську нафту. Її продаж до Євросоюзу приносить країні-агресорці десятки мільярдів євро, фактично, російський нафтовий експорт фінансує злочинну війну проти України. Без ембарґо на нафту шостий пакет санкцій ЄС проти рф буде беззубим. Буде просто фікцією...

Погодитися на нафтове ембарґо деяким країнам-чле­нам ЄС, які найбільше залежать від “чорного золота” з рф, було нелегко. Зокрема, нафтовому ембарґо опиралася Німеччина, але згодом (після того, як домовилася про по­стачання нафти на свій НПЗ у Шведті з Польщі), погодила­ся. Свої застереження мали Болгарія, Словаччина й Чехія, мовляв, для повної відмови від російської нафти їм потріб­но більше часу. ЄС погодився зробити для цих країн винят­ки (дозволив відмовитися від нафти з рф пізніше, ніж решті країн-членів). Але усі ці успіхи не дозволили узгодити шос­тий пакет санкцій, адже, за словами Кулеби, “одна країна продовжує блокувати введення нафтового ембарґо”.

Ця “одна країна” – наша сусідка Угорщина. Як тільки її вже не переконували! На початку травня до Будапешта на переговори з угорським прем’єр-міністром Віктором Ор­баном полетіла президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. На переговорах, за її словами, був певний прогрес, фон дер Ляєн була переконана, що врешті-решт домовитися про нафтове ембарґо вдасться. Не меншу впевненість висловлював і Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Здавалося, ще трохи, і Угорщина дасть добро... Але на­разі цього не сталося. Як повідомив Боррель, питання по­вернули комітету представників країн-членів ЄС.

Відмову Угорщини затвердити ембарґо на російську нафту Жозеп Боррель пояснює не політичними, а виключ­но економічними резонами. Каже, зокрема, що Будапешт потребує “зміни нафтопереробної технології і продовжен­ня нафтопроводу зі Середземного моря через Хорватію”. Боррель також нагадав, що російська нафта дешевша, тому Угорщина побоюється зростання вартості пального на заправках... Пана Борреля можна зрозуміти: він усе-таки сподівається “дотиснути” Будапешт, тому говорити про можливий політичний вибір Угорщини на користь пу­тіна не хоче. Аби не “відлякати клієнта”.

Можливо, Віктор Орбан справді торгується. Відчуває, що ЄС залежить на запровадженні нафтового ембарґо, і намагається одержати якнайбільше грошей “компенсації”. Апетити у Будапешта нівроку: за словами глави угорського МЗС Петера Сіярто, “ЄС має... профінансувати інвести­ції та компенсувати…зростання цін, повну модернізацію енергетичної структури Угорщини у розмірі 15-18 мільяр­дів євро». За такий куш можна й повипендрюватися...

Але, схоже, позиція Будапешта щодо нафтового ем­барґо має не лише економічне підґрунтя. Бо якби це справді було так, то хіба Орбан опирався би введенню ЄС санкцій проти глави російської православної церкви па­тріарха кіріла? Звісно, не опирався б, бо цей кіріл, який благословив російську агресію проти України, жодного стосунку до “зміни нафтопереробної технології” не має... Але Віктор Орбан усе-таки не хоче, аби проти кіріла ввели санкції. Чим фактично підтверджує, що є таким собі аген­том впливу кремля усередині Європейського Союзу.

Дешевша російська нафта стала чи не головним ар­гументом успішної виборчої кампанії орбанівської пар­тії. Очевидно, дешевшу нафту Орбан одержує від путіна не просто так, от і змушений зараз “відробляти” надану знижку... Нафтове ембарґо ЄС на російську нафту стало би для кремля нищівним ударом, тож там відразу згадали про угорського прем’єр-міністра.

Офіційний Будапешт запевняє, що стоїть на боці Укра­їни, яка стала жертвою російської агресії, що готовий, зокрема, підтримати надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. А єдине, мовляв, чого Будапешт не готовий зробити, – це погодитися на такі санкції проти рф, що за­вдадуть великої шкоди угорській економіці, як-от нафтове ембарґо... Будапешт також стверджує, що мета рф у цій війні (а це повне знищення Української держави) супере­чить інтересам Угорщини. Яка, вперто блокуючи нафтове ембарґо проти рф, фактично допомагає путіну досягати його мети, яка начебто суперечить угорським інтересам... Усе це якось не тримається купи? Мені теж так здається. Але Орбан жодних протиріч не помічає...