Зеленський точно не мій друг, але інтереси держави понад усе
Закликаю всіх до єдності заради України
Дуже своєчасно і дуже символічно, що ми саме в День Соборності проводимо форум, круглий стіл із закликом і головним девізом «єдність».
Хто був у Фастові, може переконатися, що штабний вагон, де була підписана історична угода про об’єднання УНР і ЗУНР, і досі мертво стоїть на коліях.
Але ідеї, які були там задекларовані, ці ідеї як ніколи актуальні для сьогоднішньої України.
Не важко об’єднуватись. І це не про українців – «де два українці, там три гетьмани».
Я пишаюсь тим, що в 2014-му році, як Верховний Головнокомандувач, спільно з Урядом на чолі з Арсенієм Яценюком, спільно з парламентською коаліцією, де обєдналися різноманітні сили, п’ять партій об‘єдналися в конституційну більшість, дали відсіч російському агресору і де-факто зберегли державу.
І зараз треба просто повторити той вчинок. З іншого боку, нам не можна повторювати помилки пращурів. Від Гетьмана Скоропадського до отамана Зеленого. Коли внутрішні чвари знищили державу.
«Всі як один чоловік станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших» – слова Симона Петлюри на Софійській площі в січні 1919 року.
Як краще сказати, що зараз нам треба робити?
І я закликаю до єдності. До символічного акту, який нам треба підготувати і підписати вже зараз. Я дуже шкодую, що немає тут Зеленського і немає тут влади. Але ми не можемо залишатися заручниками, ми закликаємо владу взяти участь в процесі об’єднання.
Вчора я сказав в ефірі, що Зеленський точно не мій друг. І ця дріб‘язковість, переслідування опозиції точно не дає аргументів для об’єднання. Але інтереси держави вищі. І сьогодні мій голос також за об’єднання.
Не буде влади – треба об’єднатися демократичним опозиційним силам. Не заради лідерства, не під партійними парасолями, а заради і навколо України. І цей символічний акт теж треба підписати вже і зараз.
За час війни ми відкрили прості істини. Перша істина. Той, хто не годує свою армію – буде годувати іншу. Друга істина: хочеш миру – готуйся до війни. Третя істина: як не заглядай в очі і не плач, Москва сльозам не вірить. І об’єднання цих трьох істин – четверта. Це є «геть від Москви», разом – до ЄС та НАТО. Це має бути спільною платформою, яка нас всіх об’єднає.
