Довбик і Малиновський: чи стануть справжніми зірками збірної?

Наприкінці року підбивають його підсумки. Зокрема, у футболі, де під час опитувань визначають усіляких «най-най-най». Результати двох таких опитувань є несподіваними — і водночас обнадійливими. Маю на увазі визначення найкращих футболістів двох європейських чемпіонатів — Української прем'єр-ліги (УПЛ) та італійської Серії А.

Головного героя УПЛ 2021 року назвали футболісти й тренери усіх її 16 клубів. І тут маємо сенсацію: найкращим футболістом Української прем'єр-ліги став гравець, який не виступає за наших ґрандів, київське «Динамо» чи донецький «Шахтар». На думку футболістів і тренерів УПЛ, 2021-го її найяскравішою зіркою був форвард «Дніпра-1» Артем Довбик.

Перемога Довбика — цілком заслужена

На перемогу Довбика у цьому опитуванні спрацювали кілька чинників. По-перше, ані у «Динамо», ані у «Шахтарі» забивного нападника, який може вирішити долю матчу, зараз немає. Перспективний «гірник» Траоре надовго травмувався, а у «Динамо» номінальні форварди, які можуть вийти на поле, настільки безпорадні, що замість них у нападі часто грає півзахисник Денис Гармаш… По-друге, конкуренти Довбика у боротьбі за звання найкращого футболіста УПЛ у другій половині року грали не так сильно, як можуть. Це стосується, зокрема, півзахисників київського «Динамо» Віктора Циганкова й Миколи Шапаренка, які у цьому опитуванні посіли відповідно друге й третє місця. По-третє, Артем Довбик — справді талановитий, націлений на ворота форвард. Недарма ж він зараз є найкращим бомбардиром УПЛ. Особисто я віднедавна дивлюся усі матчі за участю «Дніпра-1» — саме через гру Довбика, який практично завжди має купу гольових моментів (інша річ, що далеко не всі з них реалізує, над цим мусить наполегливо працювати).

Ну й нарешті, не забуваймо, що саме Довбик забив 2021 року за національну збірну України гол, який уже став історичним — у матчі 1/8 фіналу Євро-2020 проти збірної Швеції. І що з того, що у тому поєдинку Довбик майже не грав? Вийшовши наприкінці матчу на заміну, опинився у потрібний час у потрібному місці — просто перед воротами шведів, і замкнув головою прекрасний пас із флангу у виконанні Олександра Зінченка. А згодом саме Довбик забив другий гол у матчі відбору на Мундіаль-2022 проти збірної Боснії і Герцеговини… Так, ці футбольні подвиги Довбик здійснив не в УПЛ, а у складі «синьо-жовтих». Але на вибір футболістів і тренерів УПЛ ці голи нападника «Дніпра-1», без сумніву, вплинули. Загалом, УПЛ уже давно була «вагітною» забивним форвардом із українським паспортом. Але той довго не «народжувався»… І ось нарешті такого нападника маємо. Зрозуміло, визнання Довбика найкращим футболістом УПЛ 2021 року — це величезний аванс Артемові, нагорода «на виріст», так би мовити. Але незаслуженою її не назвеш.

Малиновський — найкращий «легіонер» Серії А 2021 року

Утім, іще більшою сенсацією, ніж перемога Артема Довбика в УПЛ, стало включення до символічної збірної італійської Серії А 2021 року півзахисника «Аталанти» Руслана Малиновського. При цьому експерти авторитетного порталу SofaScore поставили українцеві оцінку 7,44 — вищий бал у збірній Серії А від SofaScore одержав тільки нападник «Наполі» й збірної Італії Лоренцо Інсіньє (7,51).

Разом із Інсіньє і Малиновським до символічної збірної Серії А увійшли, зокрема, півзахисник Лоренцо Пелеґріні («Рома», збірна Італії), нападник Доменіко Берарді («Сассуоло», збірна Італії), захисник Хуан Куадрадо («Ювентус», збірна Колумбії) і нападник Душан Влаховіч («Фіорентина», збірна Сербії). Наскільки висока у Серії А конкуренція, допоможе зрозуміти такий факт: у її символічній збірній немає жодного футболіста «Мілана» й римського «Лаціо» — далеко не останніх на Апеніннах футбольних клубів…

Звісно, включення Руслана Малиновського до символічної збірної Серії А не дотягує до «Золотого м'яча», який колись здобув у складі «Мілана» екснаставник збірної України Андрій Шевченко. Але для українського футболу досягнення Малиновського є, без сумніву, знаковим. Усе-таки рівень італійської Серії А — набагато вищий, ніж рівень чемпіонату Бельгії (за всієї до нього поваги), звідки Малиновський перебрався до берґамської «Аталанти». Фактично, 2021 року Малиновський став найкращим «легіонером» Серії А — одного з п'яти топ-чемпіонатів Європи!

Петраков мусить використати потенціал Довбика й Малиновського

Маю надію, звання лавреатів 2021 року допоможуть Артему Довбику й Руслану Малиновському у році 2022-му. Для українських уболівальників найважливіше, аби ці талановиті футболісти якнайкраще виступили у складі нашої національної збірної, яка у березні боротиметься у матчах плей-оф за путівку на Мундіаль-2022 у Катарі.

Наразі позиції Довбика й Малиновського у збірній не настільки міцні, як у «Дніпрі-1» і «Аталанті». Довбик, попри важливі забиті голи за збірну, є лише другим нападником «синьо-жовтих», що зазвичай замінює на полі Романа Яремчука з лісабонської «Бенфіки». Малиновський начебто повернув собі місце в «основі» збірної України, але усі пам'ятають його конфлікт із головним тренером «синьо-жовтих» Олександром Петраковим. Конфлікт, на щастя, уже в минулому… Але чи став Малиновський справжнім стрижнем збірної Петракова, тим футболістом, довкола якого будується її гра? Наразі ні. Хоча відповідний потенціал, судячи з досягнень Малиновського в італійській Серії А, Руслан має. Та й Довбик, як на мене, здатний відігравати у збірній України важливішу роль, ніж та, яку виконував досі.

Власне, одне зі завдань, які має вирішити тренерський штаб збірної України до матчу плей-оф проти збірної Шотландії, полягає у тому, аби величезний потенціал Довбика й особливо Малиновського був використаний максимально. Якщо Петракову вдасться це зробити, шанси збірної України здобути путівку на Мундіаль будуть реальнішими.