Партнерам допомагають, з ворогами борються, а ніяких просто не беруть до уваги
Коли будуть дивитися за принципом "свій-чужий", то найгірше не потрапити нікуди
Я не знаю Разумкова особисто і не можу сказати, про що він як людина та політик. Але я бачу, що ми можемо з’їхати до парламенту, який, як кажуть у Москві — «не місце для дискусій». Ми, слава Богу, не Росія, це ще Кучма сказав, але в чому відмінність, якщо в Москві Держдумою «на ручнику» керують з адміністрації
З російським режимом все ясно, там президентська республіка і Путін на чолі. А наш державний устрій — це парламентсько-президентська.
Читайте також: «Серед «слуг» не повинно бути політиків — там мають бути кнопочки…«
Одна справа, коли все це обговорюється в Україні і зовсім інша — коли ти на конференції в Мадриді, де йдеться про майбутню стратегію Росії щодо України та Східної Європи. І навіть фанати України ставлять питання, а чи не стаєте ви там в Україні чимось схожими на Росію? І якщо так, то в чому ми можемо і чи маємо вам допомагати? Чи ви взагалі хочете, щоб у вас було верховенство права?
На розмову під час саміту Україна-ЄС все це не вплине, там в основному говоритимуть про поточні завдання. Рутина затягує, а ЄС навіть вигідна, щоб не говорити про серйозні речі. Але в Євросоюзі починають розуміти, що геополітична м’ясорубка вимагає зміни беззубої стратегії, адже навіть Євросоюз може опинитися на периферії світового розвитку. І виникнення цих питань — власне, про що ми і чи хочемо ми стати більш європейськими чи менш європейськими — нам геть зовсім не допомагає. Коли будуть дивитися за принципом «свій-чужий», то найгірше не потрапити нікуди. Партнерам допомагають, з ворогами борються, а ніяких просто не беруть до уваги — щодо них «свої» з «чужими» домовляються. Ось у чому наш непересічний виклик.
