Передплата 2024 ВЗ

Втрачені гроші і совість

Загублені дитиною гривні підібрав заможний дядько і купив собі за них... коньяк

Пригадуєте сцену із комедійного фільму, де в одного із трьох зеків-втікачів випала із кишені купюра, а інший «корєш» із цієї компанії наступив на неї своєю туфлею і, скориставшись моментом, потайки заховав її? У нашій — реальній, а не у кіношній історії, яку вам зараз розповім, замість сміху буде сум. Тут теж фігурують загублені гроші, чужий мешт. І відсутність совісті.

Невеличке галицьке містечко, в якому всі один одного знають. Зокрема — цю молоду багатодітну сім'ю, де найменша донечка важко хворіє. Щоб поставити її на ноги, батько змушений тяжко гарувати на закордонних заробітках. Мати вдома доглядає і за нею, і за сином-дев'ятикласником, і за старшою донею, яка пішла вчитися на музиканта.

Того дня мати дала синові 200 грн і попросила збігати за продуктами. У магазині підліток витягав телефон з кишені, і не помітив, як з неї випали гроші. Тож розплачуватися за вибрані у супермаркеті товари на касі не було чим.

Пригнічений цією оказією хлопець подзвонив додому і розповів невеселу пригоду. Мати не розгубилася. Сказала дати трубку адміністратору крамниці. І попросила його переглянути свіжий запис камер відеоспостереження, у полі зору яких неодмінно має бути і її син. Мовляв, камери покажуть, чи загубив (і де саме) гроші цей хлопець.

До честі адміністрації, записи переглянули. І таки знайшли згубу. Вона опинилася в руках… кремезного 50-літнього дядька. Побачивши загублену кимось банкноту із зображенням Лесі Українки, він, замість того, щоб дати знати про це персоналу — як чинять у таких випадках пристойні люди — робить зухвалу річ. Туфлею відсуває купюру набік, озирається по боках, крадькома піднімає чужі гроші і ховає їх у свою кишеню. А згодом біля каси розплачується ними за коньяк.

Цей 50-річного віку чоловік недавно приїхав із заробітків в Італії, працює там давно. Місцеві люди знають: у грошах потреби він не має. Як й інших клопотів. А тут взяв і спокусився на двісті гривень від сім'ї, де кожну копійку рахують, щоб купити ліки для чотирирічної донечки…

Коли тому чоловікові переказали про його негідний вчинок, він приніс гроші у магазин. Але перед багатодітною сім'єю, яку, по суті, обікрав, не перепросився. Не чув за собою вини.

Сумління його не долало. Виправдовувався. Мовляв, подумав, що на підлозі опинилися саме його гроші. Про злодійський рух туфлів не згадував…

Про мораль говорити тут не доводиться. Але ще одне правило співбуття вивчити нам не завадить: боронь, Боже, комусь мати справу із тими, в кого у лівому боці грудей замість серця б'ється камінь.

Схожі новини