Передплатити Підтримати

Україна - не імперська окраїна, а повноцінний суб'єкт європейського розвитку

Історія - це не тільки і не стільки минуле, а, що важливіше, історія завжди є проєкцією майбутнього

Хтось із мудрих говорив: «Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає». Можна продовжити — скажіть мені, хто ваші прадіди, діди й батьки, і я з великою імовірністю скажу, хто є ви, або хто будуть ваші діти й онуки.

Ми є діти свого середовища. Точніше, свого національного світогляду, культури, мови, історії, звичаю, моралі, права тощо. Це, на мій погляд, речі очевидні. І дійсно, яблуко нації, як і родини, не далеко падає від яблуні, яка його породила. Тому історія — це частина відповіді на вічні питання: хто ти є? А головне: куди йдеш? ким будеш?

Тому нації, які знають собі ціну, завжди виборюють свою історію. Історію крадуть нації, які її не мають, історію фальсифікують нації-окупанти. Історію забувають, не знають, не шанують нації-раби.

Як президент України я ніколи не чіплявся за історію як за хобі чи як за самоціль. Повторюся — в історії, точніше, в минулому я бачу ґрунт, на якому формується частина нашої людської самооцінки і національної ідентичності.

Але не менш важливе й інше. Історія нації, причому історія правдива, навіть з поразками, історія власна, а не чужа чи «общая», історія самостійна, а не редагована у чужих столицях, історія повна, а не в «білих плямах» — це колосальне джерело національної єдності.

Хочу підкреслити — правдива національна історія єднає націю, а значить — робить нас сильнішими. Як єднає націю єдина державна мова, культура, церква, мораль, звичай, право.

Ми — молода політична нація, яка тільки вибудовує спосіб організації свого життя та розвитку. Україна потребує соборності, а вона, поза сумнівом, виростає з історії-пам'яті.

Читайте також: «Радянські» інсталяції на Алеї Героїв Небесної Сотні: що це було?

Нація формує відповідь на теперішні питання через свою історію. Акцентую — історію цілісну і єдину. Без цього годі сподіватися зрозуміти наш національний інтерес, віднайти успішний шлях до його реалізації.

Усвідомлення національної історії — це робота не тільки і не стільки для істориків. Це робота для кожного громадянина і цілої нації, яка має утвердити свою культурно-історичну самодостатність.

Україна — не імперська окраїна, а повноцінний суб'єкт європейського розвитку. І якщо ми хочемо дати відповідь, чому так легко маніпулювати єдністю української нації, ми маємо частіше дивитися усередину себе. Адже українська нація тільки йде дорогою свого становлення!

Джерело