Передплатити Підтримати

“Один народ” для 41 відсотка

Той, хто вважає, що російський президент Володимир Путін, коли посилає якісь сигнали на кремлівському сайті, керується просто інтересом до історії або намагається переконати світ у обґрунтованості своїх претензій до України, серйозно помиляється

Для Путіна кожен крок — це спецоперація. І його недавня стаття про те, що росіяни і українці є «одним народом» — теж спецоперація, спроба змусити громадян сусідньої країни повернутися до старого радянського і імперського історичного дискурсу, натиснути на болючі точки, тиск на які допоможе дестабілізувати ситуацію в Україні. Ще недавно це було виключно питання мови. Тепер для обробки громадської думки використовується теза про «один народ». Все це — для того, щоб розділити українців. Розділити і поглинути.

Читайте також: Стаття Путіна — прелюдія війни!

Можна, звичайно, заспокоювати себе тим, що проти путінської тези виступає 55 відсотків опитаних у дослідженні групи «Рейтинг». Однак ті, хто співчуває путінській тезі, розподіляються по регіонах країни дуже нерівномірно. На сході — це регіони, де здебільшого голосують за ОПЗЖ, та й за «Слуг народу» — таких 65 відсотків, тобто очевидна більшість. На півдні — а це поки що електоральний оплот «Слуг народу» — таких 56 відсотків. Україну беззастережно сприймають Україною лише у центрі і на заході нашої країни. І мова йде не тільки про настрої населення. Йдеться ще й про те, що політичні сили, які претендують на владу — а в Україні це ще й контроль над фінансовими потоками, це збагачення, заради якого можна оголосити себе і «слугою» обдуреного лоха — повинні загравати з цими настроями. Інакше той, хто вважає росіян і українців «одним народом», за тебе просто не проголосує.

Читайте також: 55% українців відкинули тезу Путіна про «один народ»

Може обнадіювати те, що навіть у «Слуг народу» у більшості своїй проукраїнський електорат. Це, звичайно, не прихильники «Європейської Солідарності», серед яких Путіна з його тезою не підтримують аж 86 відсотків. Але 59 відсотків опонентів «царя» серед прихильників «Слуг» — вже велике досягнення, якщо тільки цей електорат розподілений по регіонах рівномірно. Однак, швидше за все, він просто дублює загальні настрої. І виходить, що Зеленському заради збереження жаданої влади доводиться загравати із патріотами на заході і в центрі і з прихильниками «одного народу» на сході і півдні. Чи не тому Україна перетворилася на країну, влада якої розгойдує зупинений поїзд змін, щоб імітувати рух і обдурити західних кредиторів?

Ну і останнє. У жодній віковій категорії теза Путіна не знаходить більшості прихильників по всій країні. Навіть у тих, хто сформувався у Радянському Союзі. І це, звичайно, чудово. Жахливим є інше — що прихильники тези про один народ рівномірно розподілені по всім віковим категоріям. Тобто серед тих, кому вже за 60 років, їх 42 відсотки. Але і серед тих, кому 18−29 років їх 44 відсотки, тобто навіть більше. І це зовсім інша відповідь молоді, ніж відповідь на питання про ностальгію за Радянським Союзом, де переважна більшість молодих респондентів відповіла «ні». А тепер уявімо собі — нехай навіть теоретично — відновлення територіальної цілісності України, повернення Донбасу і Криму. Тоді — з огляду на пропагандистську роботу окупанта — серед молодих людей прихильників тези Путіна буде більшість.

Все це означає, що про будь-який швидкий розвиток країни можна благополучно забути — якщо подивитися на ситуацію реалістично. І через 30 років після проголошення незалежності українське суспільство залишається розділеним з відповіді на найголовніше питання — а чи є взагалі українці? І якщо для 41 відсотка жителів нашої країни цих українців як самостійного народу немає, тоді можна задати наступне питання: а чи потрібно цим людям своя держава і чи варто за неї боротися, та ще й з тими, хто разом з українцями нібито складає «один народ»?

Власне, це і є те саме питання, яке задає Путін.

Джерело